Кафедра геоморфології та палеогеографії

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Методичні матеріали
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Новини
Кафедра геоморфології і палеогеографії створена у 1950 році (до 2000 р. – кафедра геоморфології). Провідні наукові напрями досліджень кафедри наступні: регіональний геоморфологічний і палеогеографічний аналіз (проф. Ярослав Кравчук, проф. Андрій Богуцький, проф. Ліда Дубіс, доц. Мирослав Іваник, доц. Роман Гнатюк, доц. Андрій Яцишин); інженерна геоморфологія (проф. Ярослав Кравчук, доц. Віталій Брусак, доц. Павло Горішний, доц. Галина Байрак, доц. Оксана Колтун); палеогеографія плейстоцену (проф. Андрій Богуцький, доц. Роман Дмитрук, доц. Андрій Яцишин); динаміка сучасних рельєфоутворювальних процесів (проф. Ярослав Кравчук, доц. Віталій Брусак, доц. Роман Гнатюк); інтерпретація аерофото- і космічних знімків для вивчення рельєфу (проф. Ярослав Кравчук, доц. Галина Байрак); природоохоронне проектування (проф. Ярослав Кравчук, доц. Віталій Брусак, доц. Роман Гнатюк); історико-географічні дослідження (проф. Ярослав Кравчук).

Кафедра є випусковою зі спеціальності “Географія” (спеціалізації) 7.070504 Геоморфологія”, “Палеогеографія плейстоцену”. Після захисту дипломної роботи випускникам присвоюють кваліфікацію “Географ-геоморфолог. Викладач”, магістерської – “Магістр у галузі геоморфології і палеогеографії”.

На кафедрі працюють 11 викладачів, 1 науковий співробітник, 1 завідувач лабораторією та 3 працівники навчально-допоміжного персоналу. При кафедрі діють навчальна лабораторія тематичного картографування; науково-дослідна лабораторія iнженерно-географічних природоохоронних і туристичних досліджень (НДЛ-51); кабінети геоморфології та палеогеографії і геоморфологічної карти.

Співробітники

в.о. завідувача кафедриДУБІС Лідія Францівнав.о. завідувача кафедри
професорБОГУЦЬКИЙ Андрій Боніфатійовичпрофесор
професорКРАВЧУК Ярослав Софроновичпрофесор
доцентБАЙРАК Галина Ростиславівнадоцент
доцентБРУСАК Віталій Пилиповичдоцент
доцентГНАТЮК Роман Михайловичдоцент
доцентГОРІШНИЙ Павло Михайловичдоцент
доцентДМИТРУК Роман Ярославовичдоцент
доцентІВАНИК Мирослав Богдановичдоцент
доцентКОЛТУН Оксана Володимирівнадоцент
доцентТОМЕНЮК Олена Михайлівнадоцент
доцентЯЦИШИН Андрій Михайловичдоцент
інженер 1 категорії (сумісник)ОБЛОГІНА Ольга Миколаївнаінженер 1 категорії (сумісник)
аспірантГАЛАЙКО Марія Богданівнааспірант
аспірант, інженер (сумісник)ЗАГРІЙЧУК Володимир Федоровичаспірант, інженер (сумісник)
аспірантМИСАК Максим Петровичаспірант
аспірантПАНІВ Оксана Русланівнааспірант
аспірантРИБАК Назар Богдановичаспірант
аспірантШЕВЦОВА Анастасія Андріївнааспірант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Стратегія

Програма розвитку кафедри геоморфології і палеогеографії
до 2025 року

Головна мета– підвищити науково-освітній рейтинг кафедри та перетворити її у провідну природничу кафедру України з позиції привабливості навчально-освітнього процесу для студентів, розвитку наукових досліджень світового рівня. Підставою успішної реалізації мети є значний науковий потенціал кафедри,відповідний освітньо-професійних рівень викладачів та тісна міжнародна співпраця з іншими університетами та науковими установами Європи.
1. Наукові кадри

На кафедрі працює 11 викладачів, з них 8 доцентів та 3 професори; 1 науковий співробітник та 4 працівники навчально-допоміжного персоналу. Важливим завданням кафедри є забезпечити підвищення наукового рівня викладачів та ефективності аспірантури протягом 2020-2025 років. При кафедрі функціонують дві лабораторії, зокрема: навчальна лабораторія тематичного картографування та науково-дослідна лабораторія iнженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень (НДЛ-51). На кафедрі вже 70 років успішно функціонує наукова школа Інженерної, екологічної та регіональної геоморфології та в її межах науковий напрям палеогеографії плейстоцену, що,відповідно до ЗаконуУкраїни«Про вищу освіту»,дає змогу статибазовою кафедроюдля впровадження спеціалізованих освітніх програм.

2. Навчальна та навчально-методична робота
Важливою ціллю є підготовка висококваліфікованих фахівців шляхом формування загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за спеціальністю «Географія», спеціалізацією «Геоморфологія і палеогеографія» на освітньо-кваліфікаційному рівні бакалавра та магістра.
Кафедра розглядає можливість введення нових спеціалізованих міжкафедральних освітніх програм у межах спеціальності «Географія» за умови розроблення чіткого механізму їх впровадження та чіткого розподілу педагогічного навантаження, офіційно затвердженого Вченими радамигеографічного факультету та університету.
Пріоритетними завданнями є:
2.1. Забезпечити викладання навчальних дисциплін на високому рівні,впровадити і вдосконалити новітні форми і методи організації освітньогопроцесу, а також інтегрувати результати науково-дослідної роботи в навчальний процес.
2.2. З врахуванням світового досвіду переглянути та оновити навчальні програми з фахових дисциплін відповідно до сучасних вимог з метою уникнення повторюваності інформації та забезпечення комплексної фахової підготовки випускників. Максимально наблизити фахову підготовку та компетенції до виробничих потреб.
2.3. Підготувати та опублікувати науково-методичну літературу, зокрема низку навчальних посібників («Морфологічний аналіз рельєфу», «Динаміка рельєфу» тощо). Налагодити зв’язки з виробничими організаціями з метою забезпечення проведення виробничих практик та розширення прикладних компетенцій студента з можливістю подальшого працевлаштування.
2.4. Забезпечити академічну мобільність студентів і викладачів кафедри з метою підвищення їхньоїмотивованості та фаховості, для набуття світового досвіду організації освітнього процесу та освоєння нових методик та методів досліджень у галузі наук про Землю.
2.5. Відновити та організувати міжнародні студентські практики з університетами Польщі, з якими є підписні умови про співпрацю.
2.6. Вивчити можливості введення подвійного дипломування зі зарубіжними навчальними закладами та за підтримки деканату географічного факультету і ректорату університету ввести подвійне дипломування на рівні освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра у рамках спеціальностей103 «Науки про Землю» та 106 «Географія».
2.7. Розширити можливості використання Дністерського географічноо стаціонару як навчально-освітнього центру та науково-дослідного полігону для проведення напівстаціонарних наукових досліджень.

3. Наукова робота та міжнародні зв’язки
Пріоритетним завданням є підвищити науковийрівень викладачів, активізуватирозвиток наукової роботи кафедриу межах існуючої наукової школи та напряму, здійснювати науковідослідженняміжнародного рівня. Для цього необхідні:

3.1. Подальший розвиток існуючої наукової школи «Інженерної, екологічної та регіональної геоморфології» та наукового напряму «Палеогеографії плейстоцену», максимальне залучення студентів до їхніх наукових досліджень.Перереєстрація наукового журналу «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій».
3.2. Підвищення наукового рівня викладачів кафедри,у тім написання та публікація монографій, статей з імпакт-фактором, у фахових виданнях, підвищення ефективності аспірантури, написання та захист докторських дисертацій.
3.3.Організовувати та проводити міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, семінари, присвячені сучасним проблемам геоморфології і палеогеографії. Кафедрою планується проведення у 2020, 2022, 2024 рр. традиційних наукових семінарів «Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій».
3.4. Спільно з іноземними партнерами брати участь у конкурсахміжнародних дослідницьких проектівHorizont 2020,ПрограмітранскордонногоспівробітництваПольща-Білорусь-Україна та інших.
Працівники кафедри (проф. А. Богуцький та с.н.с. О. Томенюк) вже є учасниками двох міжнародних проектів, зокрема:
 “Adjustment of the Middle Pleistocene stratigraphy and the Scandinavian ice sheet limits in western Polesye (Polish-Belarusian-Ukrainian border area)” (реєстраційний номер: 2017/27/B/ST10/00165). Термін реалізації проекту 2018–2021. Керівник – проф. Л. Маркс (PIG–PIB, м. Варшава, РП).
 “Sudden COLD events of the Last Glacial in the central part of the European LOESS Belt – in Poland and in the western part of Ukraine (COLD LOESS)” (реєстраційний номер: 2017/27/B/ST10/01854). Термін реалізації проекту 2018–2021. Керівник – проф. З. Яри (Вроцлавський університет, РП).
3.5. Подання наукових проектів для участіу конкурсах науково-дослідних робіт МОН України та інших програмах. На 2020-2022 рр. на конкурс подано фундаментальну тему “Розвиток палеокріогенних процесів у плейстоценовій лесово-ґрунтовій серії Правобережної України: інженерно-геологічний, ґрунтовий, кліматичний, природоохоронний аспекти”.
У межах робочого часу викладачів на 2020-2023 подано нову тему «Морфодинамічні процеси та рельєф західного регіону України: розвиток, динаміка й екологічні ризики»
3.6. Налагодити тісну співпрацю з відділом міжнародних зв’язків університету, максимально використати можливості договорів про співпрацю з іноземними університетами (міжнародні стажування, спільні дослідження у рамках договорів, налагодження персональних контактів з провіднимивченими).
3.7. Розширити наукову діяльність лабораторії інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень (НДЛ-51) у таких напрямах:
– розробка Проектів організації територій природних заповідників, національних природних парків і регіональних ландшафтних парків заходу України;
– розробка пропозицій щодо створення нових природно-заповідних об’єктів та розширення меж існуючих об’єктів природно-заповідного фонду областей заходу України;
– розробка пропозицій і заходів щодо удосконалення функціонування національних природних парків України (оптимізація функціонального зонування, рекреаційно-туристичне й еколого-освітнє облаштування тощо)
– підготовка до видання наукових і науково-популярних праць (монографій, буклетів, туристичних карт, путівників та атласів заповідників і національних парків);
– участь у реалізації міждержавних (транскордонних) проектів зі створення транскордонних природоохоронних територій, геопарків і впровадження провідних екоосвітніх та екотуристичних ідей.

4. Робота зі студентами
4.1. Забезпечити «впізнаваність» кафедри в інформаційному та «навчальному» просторах шляхом використання існуючих інформаційних технологій та мереж. Необхідно максимально інформувати студентів про науково-освітні програми, можливості, події, що відбуваються на кафедрі.
4.2. Наповнення існуючих та створення нових інтернет-сторінок, сторінки кафедри в Фейсбук, Інстаграм тощо (термін створення нових – до 1.06.2020 р.; впродовж 5-ти років). Розробка атрибутів кафедри (банеру, футболок), рекламних проспектів кафедри з відображенням переваг та перспектив навчання (термін створення нових – до 1.06.2020 р.).
4.3. Активізація студентського науковогогуртка «Геоморфолог і палеогеограф» з активним залученням усіх працівників кафедри та аспірантів. Залучення студентів дореалізації науково-дослідних і прикладних проектів, участі в наукових семінарах та конференціях кафедри.
4.4. Забезпечити участь викладачів, аспірантів і студентів кафедри в організації та проведенні факультетських,загальноуніверситетських навчальних, наукових та культурно-освітніх заходів.Активізація роботи порадників («наш порадник – найкращий»).

Програма затверджена на засіданні кафедри геоморфології і палеогеографії (протокол № 6 від 19 листопада 2019 року).

Історія кафедри

Професором П. Цисем було багато зроблено для відновлення престижу львівської школи геоморфологів, яка успішно функціонувала від часу створення першої кафедри географії та Інституту географії (1882-1883 н.р.) у Львівському університеті. При цьому професор П. Цись і його учні з повагою відносилися до здобутків польських і українських геоморфологів, які проводили вивчення рельєфу на території Полісся, Волино-Поділля і Карпат.

            Серед вчених цього періоду варто було б відзначити керівників Інституту географії різних регіонів (А. Реман – 1983-1910, Е. Ромер – 1911-1933, А. Ціргофер – 1933-1939, Ю. Полянський – 1939-1941). У Львівському університеті захистив дисертацію Григорій Величко – перший доктор географії серед українців (1889 р.), який запропонував природно-географічний поділ Карпат і вперше використав термін “бескид” для позначення певного типу гір.

            З цим періодом пов’язані наукові праці відомого українського географа, академіка Степана Рудницького. У серії монографій, присвячених аналізу рельєфу в басейні Дністра–Тиси, С. Рудницьким зроблено наукові висновки стосовно існування поверхонь вирівнювання на різних гіпсометричних рівнях, проблем зледеніння Сянсько-Дністерського межиріччя, формування вулканічного рельєфу Вигорлат-Гутинського пасма та інші, які актуальні і сьогодні.

            У 1939 році керівником Інституту географії у Львівському університеті став Юрій Полянський, який на цей час був відомий у наукових колах як геоморфолог, геолог, археолог, зокрема своєю працею “Подільські етюди, тераси, леси і морфологія Галицького Поділля над Дністром”.

            Широкий спектр геоморфологічних досліджень проводять географи-геоморфологи Інституту географії у 20-30-і роки ХХ століття під керівництвом професора Е. Ромера з вивчення території Карпат і Волино-Поділля. Е. Ромером проведено детальний морфологічно-структурний аналіз гірських груп Східних Карпат, розроблено генетично-хронологічний підхід для вивчення долини Дністра, висвітлено деякі проблеми пов’язані із зледенінням Карпат та ін.

            Успішно працювали в цей час співпрацівники і учні Е. Ромера. Зокрема С. Павловський вирішував проблеми походження карпатських річкових долин, А. Ціргофер – питання палеоморфології Поділля, Ю. Чижевський – ґенезу долини Дністра і геоморфологічної регіоналізації Передкарпаття, Г. Тейсейр – проблеми вершинної поверхні Карпат і поверхонь вирівнювання Передкарпаття, А. Маліцький – гіпсового карсту Покуття, С. Кульчицький і А. Ян – проблеми ґенези і віку рельєфу північного краю Поділля та ін.

            Такий доробок попередників дозволив молодій кафедрі протягом десяти років визначитися з основними напрямами досліджень, виокремити найважливіші проблемні питання щодо морфології, генезису і віку рельєфу західних регіонів України. На цей час на кафедрі утвердилася наукова школа “регіональної геоморфології”, очолювана професором П. Цисем. Ним було проведено геоморфологічне районування західних областей України на основі територіального і морфогенетичного принципів, захищена докторська дисертація з проблем геоморфології Українських Карпат (1954). По окремих регіонах Українських Карпат були підготовлені кандидатські дисертації учнями проф. П. Цися: Л. Скварчевською (1956), Б. Лящуком (1963), Д. Стадницьким (1964), Ю. Єрмоленком (1967), Я. Кравчуком (1971), Р. Сливкою (1971). У 1962 р. Побачив світ навчальний посібник П. Цися “Геоморфологія УРСР”, який залишається і сьогодні однією з найдосконаліших узагальнюваних праць з геоморфології України.

З другої половини 60-х років ХХ століття значно розширюються наукові напрями досліджень. Якщо в першій половині 60-х, так як і в 50-і роки, на кафедрі переважало історико-морфогенетичне вивчення окремих форм і типів рельєфу, проведення геоморфологічної регіоналізації і складання відповідних карт, то в другій половині 60-х і 70-х роках починають домінувати два напрями: 1) структурно-геоморфологічні дослідження і 2) морфодинамічні дослідження, зокрема вивчення закономірностей поширення і розвитку сучасних геоморфологічних процесів.

З кожним роком розширюється тематика публікацій членів кафедри в різних виданнях, зокрема і в “Віснику” (серія географічна). Публікації членів кафедри геоморфології (П. Цись, Л. Скварчевська, Ю. Єрмоленко) у першому випуску Вісника (1962) були присвячені характеристиці рельєфу Турківського району Львівської області. Крім того, тут були поміщені статті Д. Стадницького (про структурно-орографічні особливості Горган), Я. Кудлика (морфометрична характеристика околиць Дністровського стаціонару), Б. Лящука (про походження географічних назв Покутсько-Буковинських Карпат). Великий інтерес викликало також вміщене повідомлення Б. Лящука “Рідкісна знахідка в Карпатах” про знайдене в смт. Ворохта в кросненських відкладах скам’яніле яйце птаха олігоценового періоду.

З 1965 року і в 70-і роки більшість публікацій членів кафедри стосується аналізу морфоструктури і морфоскульптури різних регіонів, проблем денудаційних і денудаційно-акумулятивних поверхонь вирівнювання, але найбільше зросла кількість публікацій щодо інтенсивності сучасних геоморфологічних екзогенних процесів і заходів їх стабілізації.

Це було пов’язано з тим, що 1965-1970 р.р. співробітники кафедри виконували наукову тематику за Постановою державного комітету Ради Міністрів УРСР з координації науково-дослідних робіт по темі “Геоморфологія Українських Карпат” проблеми “Розробка науково-обгрунтованих заходів з попередження шкідливих стихійних явищ в Українських Карпатах” (наукові керівники проф. П. Цись і доц. Д. Стадницький, відповідальні виконавці – Я. Кравчук, Р. Сливка; виконавці – О. Болюх, С. Позняк, В. Чалик, Я. Чугай, Я. Гунько, І. Дитятьєва, О. Дудкевич). Складаються геоморфологічні карти масштабу 1:100 000, а також 1: 10 000 для особливо небезпечних ділянок (проблеми селепроявів, зсуви, інтенсивна лінійна і площинна ерозія тощо).

З 1970 року до 1977 року співробітники кафедри геоморфології у складі НДЛ-50 беруть участь у грунтово-ерозійних дослідженнях на території Кримської, Запорізької та Одеської областей. На основі багаторічних досліджень була вдосконалена методика картографування грунтів перетворених вітровою ерозією або потенційно небезпечних для її впливу (впроваджена Інститутом “Укрземпроект”) для грунтово-ерозійних досліджень на півдні України. Крім діагностичних ознак податливості ґрунтів вітровій ерозії значна роль відводилась геоморфологічним показникам: крутості, довжині, формі та експозиції схилів (Кавин, Кіт, Кравчук, публікація у Віснику, вип. 11, 1978).

В цей же період (1972-1975) започатковуються також стаціонарні та експериментальні дослідження сучасних ерозійних процесів на Дрогобицькій височині (керівник Я. Кравчук). Такі дослідження були вперше проведені в межах України. Результатом досліджень була колективна монографія “Стационарное изучение плоскостного смыва в Предкарпатье” (Болюх, Канаш, Кит, Кравчук, 1976), а також захищена кандидатська дисертація О Болюхом. Пізніше такі дослідження проводились на Опіллі (Ковальчук, 1977-1980), у Вулканічних Карпатах (Хомин, 1981-1985). За результатами цих досліджень були захищені кандидатські дисертації І. Ковальчуком (1981) і Я. Хоминим (1992), опубліковано текст лекцій І. Ковальчука (1992).

Впродовж 70-х–80-х років працівники кафедри виконують п’ятирічні теми, присвячені вивченню морфоструктури, морфоскульптури і динаміки сучасних геоморфологічних процесів Українських Карпат, Волино-Поділля і Волинського Полісся (наукові керівники Л. Скварчевська, Я. Кравчук, І. Ковальчук). Паралельно ведеться вивчення поширення і динаміки екзогенних процесів з метою їх прогнозування на замовлення закарпатської геолого-розвідувальної експедиції (науковий керівник Я. Кравчук, відповідальні виконавці В. Шушняк і Р. Гнатюк). У 1985 році такі дослідження ведуться у долині р. Уж, у 1986-1987 р.р. – у долинах р.р. Тиси і Тереблі. У 1988-1990 р.р. Закарпатська ГРЕ фінансує роботи кафедри з організації і налагодження стаціонарних спостережень за селевими процесами в басейні р. Свидовець. У 1991-1992 р.р. такі дослідження проводяться в районі озера Синевир.

У 1990-1992 р.р. проведено гідроекологічне дослідження території Закарпатської області в масштабі 1:200 000 для розробки схеми геоекологічного моніторингу та обґрунтування природоохоронних заходів (науковий керівник І. Ковальчук, відповідальний виконавець Л. Дубіс).

У 1989 році при кафедрі геоморфології була створена науково-дослідна лабораторія інженерно-геоморфологічних досліджень (НДЛ-51, науковий керівник Я. Кравчук, з 2000 р. – лабораторія інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень). Завідувачем лабораторії у 1989-2000 р.р. працював старший науковий співробітник Ю. Зінько, з 2000 року до сьогодні – доцент кафедри геоморфології і палеогеографії В. Брусак.

За період 1989-2011 р.р. співробітниками кафедри і НДЛ-51 виконано більше 50 держбюджетних і госпдоговірних тем, проектів і т.п. Опубліковано навчальний посібник Я. Кравчука “Інженерно-геоморфологічне картографування” (1991), монографія Г. Рудька і Я. Кравчука “Інженерно-геоморфологічний аналіз Карпатського регіону України” (2002). За цей період на кафедрі сформувалася нова наукова школа – інженерної геоморфології, проблеми і завдання якої тісно пов’язувалися із існуючою на той час школою регіональної геоморфології.

Одним із перших інженерно-геоморфологічних тем, які виконували працівники НДЛ-51 і кафедри, були передпроектні дослідження для реконструкції парків міста Львова, а також оцінка рельєфу районів нової забудови для генерального плану Львова. Засновниками цих робіт були НДІ “Укрзахідцивільпроект”, СПКБ Львівської політехніки, Львівський філіал “Діпромісту”.

Особливо активізувалася науково-дослідна робота кафедри після проголошення незалежності України. Виконуються численні держбюджетні і госпдоговірні теми в галузі заповідної справи (науковий керівник Я. Кравчук, відповідальний виконавець Ю. Зінько). Серед них варто відзначити такі: “Еколого-економічне обґрунтування регіональної системи заповідних територій Карпат і Волино-Поділля, як складової частини державного природно-заповідного фонду України” (ДКНТ України, 1992-1993 р.р.), “Розробити інженерно-геоморфологічні інформаційні системи і картографічні моделі для природоохоронних потреб” (Міносвіти України, 1995-1997 р.р.), “Геоінформаційне забезпечення розвитку мережі природоохоронних територій заходу України” (Міносвіти України, 1998-1999 р.р.), “Обгрунтування оптимального розміру та контурів території Карпатського біосферного заповідника та вивчення можливості створення системи природних коридорів з урахуванням специфіки природокористування в регіоні” (грант Міжнародного банку реконструкції і розвитку від Глобального екологічного фонду, 1995 р.). Результати досліджень по останній темі опубліковано у монографії “Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника” (співавтори В. Брусак, Ю. Зінько, Я. Кравчук та ін., 1997).

З природно-заповідної проблематики виконувалися і госпдоговірні теми на замовлення Міністерства екології та природних ресурсів, державних заповідників, національних природних парків, обласних і районних держадміністрацій Львівщини. З 1987 року до 2003 року було виконано дев’ять таких тем, присвячених вивченню природних компонентів і комплексів державного заповідника “Розточчя” для розробки методичних основ ведення заповідної справи; географічному аналізу функціонування лісових екосистем та питанням територіального розвитку заповідника; розробці наукових основ покращення екологічної ситуації і забезпечення сталого соціально-економічного розвитку Яворівського району, зокрема необхідності створення державного природного національного парку; картографічному забезпеченню концепції створення перспективної мережі природно-заповідного комплексу Львівської області та інвентаризації її природно-заповідного фонду; інвентаризації геокомплексів природного заповідника “Медобори” для розробки проекту організації території та ін. (наукові керівники тем Я. Кравчук, Ю. Зінько, В. Брусак).

У 1992-1993 р.р. польсько-українським колективом (Інститут охорони природного середовища, Варшава, керівник групи Г. Ронковські та Львівський державний університет імені Івана Франка, учасники групи – В. Брусак, Ю. Зінько, Я. Кравчук, О. Нагорна) розроблено проект “Природоохоронна зона Розточчя”, який став переможцем і був відзначений першою премією на Європейському конкурсі Г. Форда у галузі “Охорона довкілля” (Лондон, 1994).

За останні 10-11 років на кафедрі було виконано більше 15 держбюджетних і госпдоговірних тем. З бюджетної тематики (фінансування МОН України) були виконані наступні теми: “Геоморфологічні основи і технології планування природоохоронних і рекреаційних територій Карпатського регіону” (2000-2002 р.р.); “Розробка методики і легенд для геоморфологічного картографування України” (2003-2004 р.р.); “Оцінка використання рельєфу Українських Карпат для інженерних, рекреаційних і природоохоронних потреб” (2005-2006 р.р.) – науковий керівник проф. Я. Кравчук, відповідальні виконавці – доц. В. Брусак, с.н.с. Ю. Зінько, доц. Р. Гнатюк, к.г.н. Д. Кричевська.

У 2007-2009 рр. колектив кафедри і НДЛ-51 виконували тему “Географічні основи формування та стратегії впровадження екологічної мережі в Українських Карпатах” (наукові керівники проф. Я. Кравчук і проф. А. Богуцький), логічним продовженням якої на 2010-2012 р.р. є тема “Концептуальні і методичні засади обґрунтування мережі геопарків в Україні” (наукові керівники проф. Я. Кравчук і проф. А. Богуцький).

Одним із головних напрямів госпдоговірних науково-дослідних робіт у 2000-2010 р.р. стала розробка “Проектів організації території, охорони, відтворення та рекреаційного використання природних комплексів та об’єктів національних природних парків”. Науково-дослідна лабораторія розробила такі проекти для наступних природоохоронних територій: Яворівського НПП (1999-2001), Ужанського НПП (2003-2005), НПП Гуцульщина (2003-3008), Галицького НПП (2005-2010), ПЗ Медобори (2001-2003). Науковими керівниками госпдоговірних тем були проф. Я. Кравчук і доц. В. Брусак. До розробки цих проектів залучали фахівців інших кафедр географічного і біологічного факультетів, установ НАН України (Інститут екології Карпат, Державний природничий музей), Національного лісотехнічного університету, Чернівецького обласного краєзнавчого музею, Львівської державної лісовпорядної експедиції.

У 2010 році співробітники кафедри взяли участь у розробці “Проекту створення Стільського ландшафтного парку” (координатори Зінько Ю.В. і Кагало О.О., Інститут екології Карпат НАН України) загальною площею понад 10 тис. га (Пустомитівськиий, Миколаївський райони Львівської області).

З 2011 року спільно з геологічним факультетом ЛНУ ім. Івана Франка та Вищою технічною школою у м. Кросно (Польща) розпочато реалізацію дворічного проекту «Гео-Карпати – українсько-польський туристичний шлях» (учасники з української сторони: координатор проф.. Скакун Л.З., виконавці – Зінько Ю.В., Бучинська А.В.) в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна на 2007-2013 роки.

Крім того, кафедра виконувала науково-дослідні теми в межах робочого часу викладачів. За цей період колектив кафедри працював над виконанням наступних тем: “Геоекологія Шацького поозер’я” (1998-2000) – науковий керівник проф. А. Богуцький; “Еволюція рельєфу контактної зони Східно-Європейської платформи і Карпатської геосинкліналі” (2002-2004), “Геоморфологічні і палеогеографічні проблеми західного регіону України” (2005-2007), “Морфогенетичні особливості рельєфу Українських Карпат і Волино-Поділля” (2008-2010), “Етапи формування рельєфу Українських Карпат і Волино-Поділля” (2011-2013) – науковий керівник проф. Я. Кравчук.

Кафедра бере активну участь у міжнародних грантових програмах, які стосуються транскордонної співпраці у галузі охорони природи та туризму. У 2003-2005 р.р. реалізовано спільний проект з Варшавським Інститутом туризму (Польща) “Туристичний потенціал Західної України” у рамках Програми польсько-американсько-української співпраці (PAUCI). Результатом цього проекту стала монографія “Туристичний потенціал Західної України” та серія інвестиційних каталогів по Львівській, Івано-Франківській і Закарпатській областях у трьох (українська, польська, англійська) мовних версіях. У 2006-2008 р.р. спільно із природним заповідником “Розточчя” кафедра розробляла проект створення українсько-польського біосферного заповідника “Розточчя”, у результаті чого було створено перспективні просторові моделі цього транскордонного природоохоронного утворення. У 2010 р. розроблено спільні пропозиції у рамках програми TACIS щодо створення транскордонного українсько-польського геопарку “Скам’янілий ліс” на височині Розточчя за участю науковців Гірничо-Металургійної Академії (м. Краків, Польща) та органів самоврядування Жовківського району (Україна) та Томашівського повіту (Польща). Співробітники кафедри брали участь як співвиконавці міжнародних проектів, присвячених розвитку туризму. Зокрема, с.н.с. Ю. Зінько працював у міжнародних проектах програми INTERREG/TACIS – Розвиток сталого туризму у Карпатському регіоні (2008-2009), Інтеграція прикордонних районів у сферу розвитку сільського зеленого туризму (2008-2009), Розбудова інформаційно-туристичної мережі у м. Львові (2009-2010).

Ефективність виконання науково-дослідних тем в значній мірі залежить від їх фінансування. Так, наприклад, у 2010 р. держбюджетна тема була профінансована на 113 564 грн, а в 2011 р. – 116 076 грн. По госпдоговірній тематиці було виконано робіт у 2010 на 191 200 грн, а в 2011 р. – 196 800 грн.

За результатами наукових досліджень працівниками та аспірантами кафедри з 1992 до 2011 року захищено одну докторську (І. Ковальчук, 1993) і 21 кандидатських дисертацій: Я. Хомин (1992), М. Іваник (1993), Л. Дубіс (1995), Н. Карпенко (1996), В. Брусак (1997), П. Горішний (1998), М. Симоновська (1999), Г. Байрак (2000), Р. Дмитрук (2001), А. Яцишин (2001), О. Колтун (2002), Р. Гнатюк (2002), Л. Ковальська (2005), Л. Теодорович (2005), Д. Кричевська (2007), Д. Каднічанський (2009), К. Москалюк (2009), Л. Косик (2010), М. Микита (2010), Н. Паламарчук (2011), І. Думас (2011).

У 90-і роки ХХ століття на кафедрі був започаткований ще один перспективний науковий напрям – еколого-геоморфологічний аналіз делювіальних систем, який згодом, після захисту І. Ковальчуком докторської дисертації (1993), переріс у школу екологічної геоморфології. З цієї тематики виконувалися науково-дослідні роботи (науковий керівник І. Ковальчук), які фінансувалися Міносвіти України, зокрема “Еколого-геоморфологічна оцінка річкових систем та їх басейнів у межах Західної України” (1992-1994), “Еколого-геоморфологічний аналіз проблем природокористування в міжнародних транскордонних річкових системах та їх басейнах і обґрунтування шляхів їх вирішення” (1995-1997). Започатковані у 1997-1999 р.р. теми і міжнародні проекти виконувалися з 2000 року на створеній кафедрі конструктивної географії і картографії. Всі вони стосувалися проблеми Західного Бугу і Верхнього Дністра (екологічний аналіз, природоохоронна оцінка, моніторинг та ін.).

Серед важливих публікацій з цієї тематики слід відзначити монографію І. Ковальчука “Регіональний еколого-геоморфологічний аналіз” (1997), “Екологічна геоморфологія” (Адаменко, Ковальчук, Рудько, 2000) та ін.

Широке визнання здобули дослідження проблеми палеогеографії плейстоцену під керівництвом А. Богуцького. Вивчення крайових утворень материкових зледенінь лесового покриву, запровадження нових методів для вивчення віку відкладів і четвертинного рельєфу проводяться спільно з науковцями Польщі, Франції, Білорусі, Росії.

Під керівництвом і за участю А. Богуцького за 1992-2003 р.р. виконувалися держбюджетні і госпдоговірні теми, спільні польсько-українські проекти, серед них варто відзначити держбюджетні теми Міносвіти України “Екологія лесів України” (1992-1994), “Плейстоценовий морфо-і літогенез” (1995-1997), “Волино-Поділля, Передкарпаття, Волинське Полісся в антропогені” (1998, з 1989 р. ввійшла як розділ у міжкафедральну тему). У 2000-2002 р.р. А. Богуцький був керівником розділу у міжкафедральній темі “Вплив екологічного середовища на стан та збереження біотичного різноманіття Шацького національного природного парку”, а також керівником розділу міжкафедральної теми “Географічні проблеми західного регіону України” (2001-2003 р.р.).

Серед наукових публікацій цієї тематики є монографія А. Богуцького і О. Ситника “Палеоліт Поділля. Великий Глибочок 1” (1998), спільна польсько-українська монографія “Lessy i Paleolit Naddniestza Halickiego (Ukraina)” – 2002.

Кафедра була організатором і співорганізатором численних міжнародних конференцій і семінарів. З проблемних питань палеогеографії плейстоцену, зокрема гляціальних та перегляціальних утворень, стратиграфічного розчленування плейстоцену, кореляції процесів давніх епох рельєфоутворення, було проведено 17 польсько-українських міжнародних наукових конференцій і семінарів, опубліковані монографії і збірники наукових праць.

Стан і перспективи, проблеми і тенденції розвитку української геоморфології, проблеми геоморфології Українських Карпат та ін. розглядалися на 8 міжнародних конференціях і семінарах, опубліковано вісім наукових збірників. З 2004 року кафедрою видається збірник “Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат і прилеглих територій”.

На сьогодні на кафедрі утвердилися наукова школа регіональної, інженерної і екологічної геоморфології, а також науковий напрям палеогеографії плейстоцену. Співробітники кафедри публікують свої наукові праці у вітчизняних і зарубіжних виданнях. Так, наприклад, тільки за останні 10-11 років працівники кафедри є авторами і співавторами 16 монографій, 8 навчальних посібників, 612 статей і 174 тез доповідей на наукових конференціях і семінарах.

Серед численних публікацій варто відзначити видання колективом кафедри, із залученням працівників інших кафедр, “Навчально-краєзнавчих атласів Львівської (1999), Тернопільської (2000) і Чернівецької (2000) областей” (голова редколегії Я. Кравчук, відповідальний редактор І. Дикий). Проф. Я. Кравчук, доц. Р. Гнатюк і стар. викладач Ю. Зінько є співавторами двох карт у Національному атласі України (2007): “Геоморфологічна будова (морфоструктура і морфоскульптура) Українських Карпат” і “Геоморфологічне районування України”.

Серед монографічних робіт варто відзначити наступні: спільна польсько-українська робота “Lessy і paleolit Naddniestrza Halickiego (Ukraina)” – 2002, співавтори від кафедри – проф. А. Богуцький, проф. Я. Кравчук, доц. А. Яцишин, доц. Р. Дмитрук. У цьому ж році (2002) опубліковано монографію Р. Сливки “Геоморфологія Вододільно-Верховинських Карпат”, Г. Рудька, Я. Кравчука “Інженерно-геоморфологічний аналіз Карпатського регіону України”, а також “Roztocze: srodowisko przyrodnicze” за ред. проф. Я. Бурачинського (співавтори від кафедри Р. Гнатюк і Ю. Зінько). У 2005 р. опубліковано спільну польсько-українську монографію “Potencjal turystyczny Ukrainy Zachodniej” (співавтори від кафедри Ю. Зінько, Я. Кравчук, І. Сіренко, В. Брусак, Г. Байрак), монографії проф. Я. Кравчука “Геоморфологія Скибових Карпат” та “Геоекологічний моніторинг урбосистеми Хмельницького” за ред. проф. І. Ковальчука  (співавтор від кафедри доц. О. Колтун). У 2006 р. видано польсько-українську монографію “Environment and man at the Carpathian foreland in the upper Dnister catchment from Neolitic to early mediaeval period” (співавтори від кафедри проф. А. Богуцький, доц. А. Яцишин).

В опублікованій у 2007 р. польсько-українській монографії “System obszarów chronionych Górnego i Środkowego Bugu oraz moźliwości jego rozbudowy” співавтором від кафедри є доц. В. Брусак. Цього ж року вийшла з друку монографія доц. Г. Байрак “Аналіз рельєфу і природокористування рівнин заходу України за аерокосмічними даними”, а також “Ужанський національний природний парк: поліфункціональне значення” за ред. проф. С. Стойка (співавтори від кафедри В. Брусак, Ю. Зінько, Д. Кричевська).

У 2008 р. опубліковано монографії: Я. Кравчука “Геоморфологія Полонинсько-Чорногірських Карпат”, “Шацьке поозер’я: характеристика абіотичних і біотичних компонентів екосистем” за ред. проф. Й. Царика (співавтори від кафедри проф. А. Богуцький, доц. Р. Дмитрук), “Яворівський національний природний парк (до 10-річчя створення)” за ред. проф. Ю. Чорнобая і с.н.с. О. Кагало (співавтори від кафедри В. Брусак, Ю. Зінько). У 2011 р. монографію Я. Кравчука, Я. Хомина “Рельєф Вулканічного пасма Українських Карпат”, К. Москалюк “Подольские Толтры”, “Національний природний парк “Гуцульщина”. Рослинний світ” за ред. В.А.Соломахи, І.І.Чорней, “Природні умови і ресурси Тернопільщини” за ред. М.Я.Сивого, Л.П.Царика. У 2012 р. надруковано монографії “Geograpfy of tourism of Central amd Eastern Europe countries” за ред. Jerzy Wyrzykowski, Krzysztof Widawski, “Recent Landform Evolution The Carpatho-Balkan-Dinaric Region” за ред. Lóczy, Dénes; Stankoviansky, Miloš; Kotarba, Adam (Etc.).

У 2013 р. опубліковано монографії “Морфоструктурно-неотектонічний аналіз території України (концептуальні засади, методи і регіоналізація)” за ред. В.П.Палієнко, “Національний природний парк “Гуцульщина” за ред. В.В. Пророчука, Ю.П. Стефурака, В.П. Брусака, Л.М. Держипільського, “Туризмологія: концептуальні засади теорії туризму” за ред. В.К.Федорченко, В.С.Пазенок, О.А.Кручек та ін., “Геотуристичний путівник по шляху “Гео-Карпати” Кросно – Борислав – Яремче” за ред. І.М. Бубняка i А.Т.Солєцького.

У 2014 р. “Geo-Carpathians. Potential of the Cognitive Tourism” за ред. Ihor Bubniak and Andrzej Solecki, “Geo-Karpaty: Utworzenie polsko-ukraińskiego szlaku turystycznego” за ред. I. Bubniak, A. Solecki, ”Krajobraz sakralny : Сакральний ландшафт” за ред. Maciej Ostrowski i dr. Józef Partyka/

Успішно працював колектив кафедри у 2000-2015 роках над підготовкою підручників, навчальних посібників, навчально-методичних розробок. За цей період члени кафедри опублікували низку навчальних посібників: І. Ковальчук, Л. Каганов, Р. Сливка “Прикладна гідроекологія” (2000), І. Сіренко “Як і з ким робити бізнес в Польщі” (2000), І. Сіренко “Динамічна геоморфологія” (2003), Я. Кравчук “Геоморфологічне картографування” (2006), О. Колтун “Вступ до геоморфології” (2006), Ю. Зінько, М. Рутинський “Сільський туризм” (2006), Ю. Зінько, М. Рутинський “Зелений туризм” (2008), Н. Карпенко “Рельєф морських берегів” (2009), А. Яцишин, Р. Дмитрук, А. Богуцький “Методи дослідження четвертинних відкладів” (2009), Н. Карпенко “Магістерський семінар для геоморфологів” (2009), Г. Байрак, Б. Муха “Дистанційні дослідження Землі” (2010), Я. Кравчук “Рельф України” (співавтор, 2010), В. Брусак “Географо-екологічні маршрути Чорногори” (співавтор, 2011), І. Сіренко, М. Іваник “Палеогеоморфологія” (2011), О. Колтун “Антропогенна геоморфологія” (співавтор, 2012), Г. Байрак “Векторна графіка у картографуванні” (співавтор, 2013), Ю. Зінько “Навчальні матеріали для провідників по шляху Гео-Карпати (Кросно – Борислав – Яремче)” (співавтор, 2013).

Суттєво зріс якісно і кількісно науковий потенціал кафедри, особливо за роки незалежності України. Зараз на кафедрі працює три професори, дев’ять доцентів, два старших викладачі, два наукові співробітники, кандидати географічних наук, а також п’ять працівників інженерного і лаборантського складу.

Розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична онлайн-конферен­ція  «Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології і палеогеографії в Україні»

26.11.2020 | 09:39

26 листопада 2020 р. розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична онлайн-конферен­ція  «Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології і палеогеографії в Україні», присвячена 70-річчю кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка. В конференції приймають участь більше 80 науковців з України, Польщі, Румунії, з вищих закладів освіти та наукових установ. Дослідники представляють та обговорюють свої наукові досягнення в галузі геоморфології, палеогеографії та геотуризму.
За результатами конференції видано Збірник наукових тез. Видано також буклет про історію розвитку кафедри геоморфології і палеогеографії.

Читати »

Підключитися до Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конферен­ції «Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології і палеогеографії в Україні»

25.11.2020 | 23:02

26–27 листопада 2020 р. відбудеться Всеукраїнська науково-практична онлайн-конферен­ція  «Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології і палеогеографії в Україні», присвячена 70-річчю кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського національного університету імені Івана Франка. Конференція відбуватиметься дистанційно  26–27 листопада 2020 р. з використанням програмного забезпечення ZOOM.
Підключитися до зустрічі в Zoom можна за посиланням
https://us02web.zoom.us/j/2196410765?pwd=aDVyQWRwRG5yVkRsMUx5UjhKQ0pHZz09
Ідентифікатор зустрічі: 219 641 0765 Код доступу: 123456
Час підключення: 9:30 год. 26 листопада 2020 р. і 9:45 год. 27 листопада 2020 р.
Програма конференції

Читати »

До 70-літнього ювілею кафедри геоморфології і палеогеографії розшукуємо випускників !!!

12.11.2020 | 10:12

Шановні наші випускники!
Впишіть своє ім’я в історію кафедри!
До 70-літнього ювілею кафедри геоморфології і палеогеографії хочемо розшукати випускників різних років. Просимо заповнити коротку анкету випускника (обов’язково вкажіть свою електронну адресу). Також плануємо організувати зустріч випускників (попередньо 24-25 листопада 2020 р., час повідомимо додатково). Будемо раді побачити Вас знову (ймовірно онлайн) і привітати на рідній кафедрі! Також з вдячністю приймемо надіслані Вами світлини і спогади з студентських років. Їх можна надсилати в анкеті або окремо на електронну адресу Назара Рибака:
wonder.7worlds@gmail.com
З...

Читати »

26-27 листопада 2020 р. відбудеться науково-практична онлайн-конференція, присв’ячена 70 років кафедрі геоморфології і палеогеографії

12.11.2020 | 10:12

Шановні колеги!
26-27 листопада 2020 р. відбудеться науково-практична онлайн-конференція «Сучасний стан і перспективи розвитку геоморфології і палеогеографії в Україні», присвячена 70-річчю кафедри геоморфології і палеогеографії.
Більше інформації  Наука – Повідомлення

Тези для участі у конференції можна надсилати до 16 листопада 2020 року

Читати »

Проєкт географів серед переможців конкурсу наукових проєктів НФД України “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”

14.09.2020 | 15:38

Новостворений Національний фонд досліджень України оголосив результати перших конкурсів наукових проєктів “Наука для безпеки людини та суспільства” та “Підтримка досліджень провідних та молодих учених”, на які подали заявки понад 900 наукових колективів з усієї України. Серед переможців є проєкт географів Львівського національного університету імені Івана Франка«Розвиток палеокріогенних процесів у плейстоценовій лесово-ґрунтовій серії України: інженерно-геологічний, ґрунтовий, кліматичний, природоохоронний аспекти». Керівником проєкту є професор кафедри геоморфології і палеогеографії А. Богуцький, виконавцями – доценти цієї ж кафедри О. Томенюк (відповідальний виконавець), Р. Дмитрук, А. Яцишин, аспіранти А. Шевцова...

Читати »