Чорногірський географічний стаціонар
- Про підрозділ
- Дослідження
- Науково-дослідна робота
- Навчальна робота
- Співпраця
- Наукові конференції та семінари
- Науково-пізнавальні екскурсії та акції
Про підрозділ
Стаціонар розташований в Українських Карпатах, в гірському масиві Чорногора, у верхів’ї річки Прут, поблизу найвищої вершини України г. Говерла (2061 м). З 1978 р. тут здійснюються стаціонарні і напівстаціонарні дослідження спрямовані на вивчення функціонування та динаміки природних територіальних і аквальних комплексів. Засновник і науковий керівник стаціонару проф. Міллер Г. П. (з 1993 р.- проф. Мельник А. В.). З 2000 р. працівниками Лабораторії ландшафтного моніторингу стаціонару проводяться цілодобові режимні інструментальні метеорологічні, гідрологічні і фенологічні спостереження, які сьогодні здійснюють зав. лаб. Гнатяк І. С., інж. ІІ кат. Проданюк О. Ю. та інж І кат. Карабінюк М. М. За результатами досліджень виконаними на базі стаціонару захищено 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 200 наукових праць, у тому числі 21 монографію та 5 навчальних посібників. Стаціонар є базою проведення наукових конференцій, семінарів, польових шкіл-семінарів гірського ландшафтознавства, в т.ч. й міжнародних. Стаціонар є улюбленим місцем навчальних і виробничих практик студентів- географів Львова, України і зарубіжжя та краєзнавчих екскурсій учнівської молоді.
Дослідження
З історії досліджень
Наукова робота у 80-х роках була спрямована на розробку концепції ландшафтних досліджень гірських територій, методики стаціонарних і напівстаціонарних досліджень та ландшафтне вивчення лісопатологій.
У 90-х роках наукові пошуки були спрямовані на поглиблене дослідження ґрунтового покриву і верхньої межі лісу в Чорногорі, розробку методики ландшафтної інтерпретації дистанційної інформації, обґрунтування ландшафтних основ організації моніторингу природного середовища та оптимізації природокористування в гірських ландшафтах.
У кінці 90-х років з’ясовано основні закономірності організації ландшафтних фацій та розроблено теоретико-методичні основи еколого-ландшафтознавчих досліджень гірських територій.
З 2001 року розпочато режимні моніторингові спостереження на метеорологічних майданчиках, гідропостах і фенологічних пунктах. У 2005 році на стаціонарі створено наукову Лабораторію ландшафтного моніторингу.
Науково-дослідна робота
- атмосферний тиск;
- хмарність (загальна хмарність, хмарність нижнього ярусу, види хмарності);
- тривалість сонячного сяйва;
- температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
- температура повітря на висоті 0,5 м;
- відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
- температура на поверхні ґрунту (снігу);
- температура ґрунту у вегетаційний період на глибинах 5см, 10 см, 15 см, 20 см;
- атмосферні опади (кількість, кислотність);
- атмосферні явища;
- висота снігового покриву;
- запаси води у сніговому покриві.
- атмосферний тиск;
- температура повітря на висоті 2 м;
- відносна вологість повітря на висоті 2 м;
- температура ґрунту на глибинах 10 см, 20 см, 40 см;
- атмосферні опади (сума та інтенсивність);
- сумарна сонячна радіація;
- вітер (напрям, швидкість, максимальне значення);
- температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
- температура повітря на висоті 0,5 м;
- відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
- температура на поверхні ґрунту (снігу);
- атмосферні опади;
- атмосферні явища;
- висота снігового покриву;
- запаси води у сніговому покриві;
- Гідрологічні спостереження проводяться за динамікою рівнів і витратами води, тепловим та льодовим режимами в річці Прут і її допливах, а також небезпечними гідрологічними явищами (паводки, повені).
- р. Прут (гідропост №1);
- р. Припір (гідропост №2);
- р. Форещанка (гідропост №3);
- рівень води;
- швидкість течії;
- температура води;
- кислотність води;
- льодовий режим (льодові явища);
-
- Фенологічніспостереження проводяться заосновними фенофазами (вегетація, цвітіння,плодоношення тощо) домінантних для лісистого середньогір’я рослин трав’яного, чагарникового, чагарничкового та деревного ярусів.На Чорногірському географічному стаціонарі ці спостереження започатковані у 2001році та проводяться на трьох фенопостах:
- фенопост №1 (метеомайданчик №2). Фація виположеної поверхні з різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному грунті. Урочище пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. Види рослин: ялинаєвропейська, малина, кременабіла, квасеницязвичайна, ожикалісова, зеленчук жовтий, анемона дібровна.
- фенопост №2 (острів у руслі р. Прут навпроти стаціонару). Фація слабозаболоченої поверхні заплави р. Прут з домінуванням вільхи і кремени на бурих гірсько-лісових сильноскелетних неглибоких грунтах. Урочище заплавної поверхні, складеної супіщано-галечниковим алювієм і валунами. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора.Види рослин: вільхасіра,кременабіла,калюжницяболотна, анемона дібровна,гадючникв’язолистий,морква дика.
- фенопост №3 (схил хребта Озірний). Фація спадистої частини схилу з вологою зірочниково-маренковою субучиною на бурихгірсько-лісових середньощебенистих середньопотужних грунтах. Урочище спадистої частини схилу південно-західної експозиції складеного середньоритмічним пісковиково-глинистим флішем. Висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогіря.Види рослин: бук лісовий,чорниця,зірочник лісовий,маренказапашна,зубницябульбиста,копитнякєвропейський,пiдмаренниксередній.
-
- Геоморфологічнідослідженняпроводяться на дослідних трансектах та ділянках з 2006 р.Стаціонарними методами досліджуються ерозійно-акумулятивна діяльність р. Прут (донна та бічна ерозія), рекреаційна трансформація туристичних шляхів;напівстаціонарними методами – зсувні процеси в долині р. Прут, що часто поєднуються з невеликими осипищами (два дослідні майданчики).
- Дослідження руслових деформацій р. Прут проводиться на восьми поперечних перерізах в околицях ЧГС у весняний та осінній періоди (травень, вересень) та після проходження паводків.
- Дослідження морфодинаміки стежкових поверхоньпроводиться на чотирьох ключових ділянках (лісовий метеомайданчик ЧГС, Еколого-пізнавальні стежки «Припір – Заросляк» та «Заросляк – г. Говерла», хр. Озірний).
- II. Напівстаціонарні різносезонні спостереження