Науковий напрям ландшафтознавства

Науковий напрям заснований у 1954 р. на базі кафедри фізичної географії Львівського державного університету імені І. Франка. Його засновником є Каленик Іванович Геренчук (1904–1984). Вагомий внесок у розвиток напряму здійснили доктор географічних наук Гаврило Петрович Міллер,  кандидат географічних наук, професор Семен Ілліч Кукурудза, доктор географічних наук, професор Валерій Миколайович Петлін, доктор географічних наук, професор Анатолій Васильович Мельник, кандидат географічних наук, доцент Богдан Павлович Муха, кандидат географічних наук, доцент Олег Миколайович Федірко.

Важливими базами наукових досліджень школи впродовж багатьох років є Розтоцький ландшафтно-геофізичний (смт Брюховичі, функціонує з 1969 р.) та Чорногірський географічний (смт Ворохта, Івано-Франківської обл., функціонує з 1979 р.) стаціонари. На стаціонарах впродовж десятиліть проводяться унікальні режимні стаціонарні дослідження спрямовані на вивчення процесів функціонування і динаміки ландшафтних комплексів.

У 2020 році завершили розроблення методологічних основ трансдисциплінарної геоекології як науки про геоекосистеми, спрямованої на сталий менеджмент екосистемних послуг. Провели дослідження морфології та динаміки, як ретроспективної, так і перспективної, геоекосистем басейнів Апшиці і Малої Шопурки в Карпатах, зокрема з використанням симулятора лісового ландшафту Landis-II. Ці наукові дослідження узагальнили у монографії «Трансдисциплінарна геоекологія», яка є опублікованою докторською дисертацією. (доц. І. Круглов).

Вивчили природничі небезпеки території України та Львівької області зокрема. Дослідили екологічну стійкість ландшафтів Жовківського району Львівської області. Вивчили туристично-рекреаційну регіоналізацію Львівської агломерації. Крім того, проаналізовано результати проведення 21-ої студентської конференції “Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії та туризму в Україні” (доц. В. Біланюк, доц. Є. Тиханович).

Склали ландшафтну карту на ключову ділянку «Високий Верх» на рівні місцевостей, стрій та урочищ, уточнили південно-західну межу ландшафту СколівськихБескидів. Запропоновали ландшафтно-екологічну стежку «На Високий Верх» в НПП «Сколівські Бескиди». Дослідили екологічний стан природних територіальних комплексів Сколівських Бескидів та провели їхнє ландшафтно-екологічне районування. (асист. О. Буряник, проф. А. Мельник).

Проаналізували прояви змін клімату у трьох біосферних резерватів ЮНЕКО в межах лісової зони України за період 1961-2018 рр. (доц. А. Смалійчук). Продовжили дослідження сезонних та погодних станів природних територіальних комплексів лісистого середньогір’я Чорногори (доц. Л. Костів). Дослідили краєзнавчий потенціал та історію освоєння геокомплексів Самбірського району та околиць міста Винники. Склали ландшафтну карту досліджуваної території. (доц. В. Матвіїв).

Продовжили формування електронної бази кліматичних величин та характеристик для Карпатського регіону України. Здійснили кліматичну характеристику Львівської області за період 1961 – 2010 років. (доц. П. Шубер).

Дослідили значення гідролого-ландшафтознавчого та ландшафтно- созологічного аналізів для просторового планування та покращення екологічного стану геосистем. Дослідили туристичне значення Головного Європейського вододілу (доц. В. Шушняк, зав. лаб. Г. Савка, асп. Ю. Шандра).

Провели польові дослідження на трансекті в околиці с. Лелехівка (Яворівський НПП). Отримали дані з дата-логерів, які характеризують мікроклімат в околиці “Білої Скелі” (доц. Б. Яворський). Виконали дослідження динаміки стежкових поверхонь під дією природних та антропогенних чинників в межах ландшафту Чорногора (зав. лаб. І. Гнатяк).

У 2020 році опубліковано: монографій – 3, зокрема одноосібних – 1; навчальних посібників – 1; статей –18; тез доповідей на конференціях – 5.

Архів 2019 рік