Архів 2019 рік
У 2019 році обґрунтовано концепцію ландшафту як реального обʼєкта геоекології, властивості якого можна відображати за допомогою різних комплементарних геопросторових екологічних моделей – геоекосистем (доц. І. С. Круглов). Виконано геопросторовий аналіз структури, чинників формування та перспектив збереження пралісових та старовікових лісових геоекосистем Українських Карпат (доц. А. Д. Смалійчук).
Проаналізовано просторову та часову динаміку надзвичайних ситуацій в Україні та у гірських ландшафтах Українських Карпат. Вивчено інтеграцію світового досвіду у сучасні сніголавинні дослідження в межах Українських Карпат та досліджено лавинну небезпеку гірського масиву Боржава у контексті розвитку пішого туризму у зимовий період (доц. В. І. Біланюк, доц. Є. Є. Тиханович). Обґрунтовано функції і завдання ландшафтних пізнавальних стежок та розроблено і охарактеризовано ландшафтну стежку “На гору Парашка” в НПП “Сколівські Бескиди” (проф. А. В. Мельник). Розглянуто перспективи створення еколого-освітнього та екотуристичного кластеру на базі НПП “Синевир” (доц. В. І. Біланюк).
Досліджено особливості ландшафтної дифернціації лісопатологічних процесів в Шешорському ПОНДВ НПП “Гуцульщина” (проф. А. В. Мельник). Вивчено передумови формування лавинних геокомплексів Горган, проведено їхню параметризацію та класифікацію. Проаналізовано розподіл потужності снігового покриву у межах Брескульського кару (масив Чорногора, Українські Карпати) (доц. Є. Є. Тиханович).
Проаналізовано динаміку метеорологічних характеристик (температура, відносна вологість повітря, атмосферні опади і тривалість сонячного сяяння) у лісистому середньогір’ї верхів’я басейну річки Прут у межах ландшафту Чорногора за період з 2001 р. по 2017 р. на основі даних станції Пожижевська, Чорногірського стаціонару і метеомайданчика гідропоста Ворохта та досліджено розподіл снігового покриву (висота, щільність) і погодні умови його формування впродовж зимового сезону 2018–2019 років (проф. А. В. Мельник, доц. Л. Я. Костів). Виконано геопросторовий аналіз температурних показників методами ГІС на прикладі Львівської області в період з 1961 по 2010 роки (ас. І. Г. Зяблікова).
На основі створеної електронної бази кліматичних величин та опрацювання їх характеристик в Карпатському регіоні України проаналізована їх просторова диференціація для прикладних цілей. Здійснена характеристика і аналіз динаміки клімату м. Львова за період 1945‒2017 роки, на основі середніх 3-х річних, 5-річних, та 10-х метеорологічних тенденцій, що дало можливість на основі різниць між періодами визначити величини приросту температури повітря і узгодити її величини з глобальними і регіональними тенденціями. Визначені тенденції кліматичних змін для ландшафту Чорногори в період 2000‒2017 років. Застосовано методи математичного аналізу (програмне забезпечення Eurega) на основі методики “еволюційного пошуку” до кліматичних рядів метеостанцій Львівської області для періоду 1960‒2014 років (доц. П. М. Шубер).
Досліджено актуальні проблеми ландшафтно-созологічної оцінки природного середовища прикордонних територій України і Польщі (проф. А. В. Мельник, доц. В. М. Шушняк, зав. лаб. Г. С. Савка) та рекреаційно-туристичні ресурси ландшафтних комплексів околиць смт Брюхович (доц. В. М. Шушняк, доц. В. П. Матвіїв, зав. лаб. Г. С. Савка).
У 2019 році опубліковано 34 статті.