Керівники студентського наукового гуртка «Активний туризм», доценти кафедри туризму: Гамкало М. З., Романів П. В.
Починаючи з 2004 року на кафедрі туризму Львівського національного університету функціонує студентський науковий гурток «Активний туризм». Зважаючи на добровільну основу перебування в наукових гуртках, кількість їхніх учасників становить 10-20% від загальної кількості студентів напряму «Туризм».
За останні чотирнадцять років проведено польові дослідження в межах Українських Карпат (Сколівські Бескиди, Горгани, Боржава, Свидовецький, Чорногірський та Мармароський масиви), Розточчя, Полісся, Подільських Товтр. З метою встановлення особливостей організації туристичних походів за різних погодних умов, дослідження проводилися в усі пори року (Таблиця).
В зимовий період учасники походів отримують практичні навики з організації ночівель та харчування за від’ємних температур; особливостей пересування розчленованим рельєфом. Значна увага зосереджується також на вивченні лавинної небезпеки досліджуваної території. За сприятливих погодних умов виділяється час на спорудження іглу з подальшим облаштуванням ночівлі.
У підготовчий період учасники походу встановлюють особливості орієнтування за допомогою GPS-навігатора та компаса; опрацьовують наявний картографічний матеріал; вивчають засоби та способи профілактики переохолодження та обмороження, надання першої допомоги потерпілому в умовах зимового гірського походу.
В зимовий період, за наявності снігового покриву, організовуються виїзди на гірськолижні курорти з метою дослідження інфраструктури, та ознайомлення з особливостями гірськолижного відпочинку. За останні десять років учасниками гуртка було відвідано: гірськолижний курорт Буковель (12 разів), Славське (3), Пилипець (3), Драгобрат (2).
Проведено ґрунтовні дослідження з організації водного туризму гірськими (Черемош, Прут, Чорна Тиса) і рівнинними (басейн р. Прип’ять, Дністер). Гірськими річками проведено чотири одноденні походи протяжністю 20-30 км. Протяжність маршрутів рівнинними річками становила до 300 км. Для водних маршрутів обирались наступні плавзасоби – байдарки (каркасні та надувні), катамарани (4-8 місні), плоти (дерев’яні з надувними елементами).
Характеристика окремих пішохідних походів
| № за/п |
Гірський масив / хребет / вершини |
Час проведення, рік, місяць |
Кількість днів / км |
Несприятливі погодні умови |
К-ть осіб |
| 1. |
Горгани (Гребля, Хом’як, Синяк) |
2018, лютий |
2 / 25 |
Сніг, від’ємна температура, можливість сходження лавин |
6 |
| 2. |
Чорногірський (Піп-Іван, Бребенескул, Ребра) |
2016, травень |
3 / 40 |
Сніг, низька видимість, від’ємна температура, шквальний вітер |
14 |
| 3 |
Чорногірський / Кукул |
2015, лютий |
3 / 15 |
Сніг, від’ємна температура, шквальний вітер |
5 |
| 4 |
Мармароський (Піп Іван, Берлибашка) |
2013, травень |
3 / 45 |
Сніг, від’ємна температура, низька видимість, шквальний вітер |
15 |
| 5 |
Чорногірський (Ребра, Бребенескул, Піп-Іван) |
2012, вересень |
3 / 40 |
Сніг, від’ємна температура, шквальний вітер |
7 |
| 6 |
Свидовецький (Близниця, Трояска) |
2008, липень |
3 / 45 |
Долання водних перешкод в умовах паводка. Відсутність мостів, доріг і т.п. |
5 |
| 7. |
Горгани (Хом’як, Синяк, М. Горган, Довбушанка ) |
2007, липень |
4 / 75 |
– |
6 |
| 8 |
Чорногірський (Піп-Іван, Бребенескул, Ребра, Говерла) |
2005, липень |
4 / 45 |
Грози, зливові дощі, низька видимість |
12 |
З метою встановлення особливостей організації спелеотуризму було проведено багаторазові походи печерами Подільсько-Буковинської карстової області (Оптимістична, Млинки, Атлантида). Налагоджено співпрацю з громадськими організаціями в контексті спелеотуризму.
Головним досягненням у велотуризмі вважається одноосібний велопохід учасника гуртка «Активний туризм» С. Лазора протяжністю 2100 км за 16 днів. Даний похід пролягав від крайньої західної до східної точки України.