У монографії обґрунтовано теоретико-методологічні засади процесно-генетичного підходу до вивчення онтогенезу і географії ґрунтів на регіональному рівні. Удосконалено методику географо-генетичного дослідження онтогенезу і географії рендзин унаслідок впровадження методів моделювання, ґрунтових хронорядів, балансу речовин та енергетичної оцінки потенціалу ґрунтотворення. Досліджено особливості онтогенезу рендзин у природних і природно-антропогенних ландшафтах з різними біолітогенними умовами ґрунтотворення. Складено карту-схему географії рендзин Західного регіону України. Обґрунтовано підходи до виділення таких стадій онтогенезу рендзин як: ініціальна → перфектна → перманентна → еволюційна. Здійснено хронологічну періодизацію ґрунтово-географічних досліджень рендзин Західного регіону України та складено схему періодизації цих досліджень. Проаналізовано енергетичні й термодинамічні властивості хронорядів ґрунтотворних порід і рендзин Західного регіону України на різних стадіях їхнього онтогенезу.Визначено параметри і величини показників, які відображають особливості розвитку елементарних ґрунтових процесів та морфогенетичних властивостей рендзин на різних стадіях їхнього онтогенезу. Виявлено характерні ознаки агрогенної трансформації рендзин і запропоновано науково обґрунтовані підходи оптимізації використання та охорони досліджуваних ґрунтів.

Монографію присвячено дослідженню ґрунтів белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, які представлені унікальними природно-антропогенними та антропогенними утвореннями, зокрема урборендзинами і конструктоземами. Враховуючи унікальність ґрунтів белігеративних комплексів, складність і доступність проведення їх досліджень, які зумовлені відсутністю систематизованих й узагальнених діагностичних ознак, багатовекторність формування морфогенетичних властивостей та значущість антропогенних змін у них, а також проблеми збереження і оптимального використання цих ґрунтів маємо підстави стверджувати, що вони на сьогодні вивчені не достатньо. Власне тому одержані нами результати вивчення особливостей ґенези, розвитку деградаційних процесів та формування морфогенетичних властивостей досліджуваних ґрунтів на різних стадіях їхньої трансформації від природних до природно-антропогенних й антропогенних є надзвичайно актуальними.
Для науковців і студентів географічних та інших природничих спеціальностей.

Висвітлено історію, проблематику та теоретико-методологічні основи досліджень ґрунтів, що перебувають на ініціальній стадії розвитку. Розглянуто специфіку ґрунтотворення на продуктах елювіогенезу щільних карбонатних порід. Проаналізовано валовий хімічний склад і термодинамічні та енергетичні показники досліджуваних об’єктів.
Розширені та доповнені теоретичні, а також методичні засади дослідження ініціального ґрунтотворення і рендзинних ґрунтів у різних геоморфогенно-фітоценотичних умовах на рівні урочища.
Для фахівців у галузі ґрунтознавства, географії ґрунтів, сільського господарства, охорони природи, земельного кадастру, наукових працівників, аспірантів і студентів відповідних спеціальностей.

В анотованому покажчику наукових, навчальних, навчально-методичних праць, а також періодичних і картографічних видань кафедри «Ґрунтознавства і географії ґрунтів» Львівського національного університету імені Івана Франка представлено науковий доробок професорсько-викладацького складу кафедри: наукові монографії, підручники, навчальні і навчально-методичні посібники, монографії серії «Ґрунти України», періодичні видання та цифрову карту – «Карта ґрунтів Західного регіону України» (мірило: 1:200 000).

Розглянуто головні напрями сучасної хімії ґрунтів як розділу ґрунтознавства: хімія ґрунтової маси, хімія ґрунтотворних процесів, хімічні основи родючості ґрунту та аналітична хімія ґрунтів. Викладено основні теоретичні положення хімії ґрунтів: елементний і фазовий (речовинний) склад ґрунтів; приведено фундаментальні закони іонного обміну та адсорбції; розглянуто формування кислотності та лужності ґрунтів.

Особливу увагу приділено вивченню складу і властивостей специфічних і неспецифічних органічних речовин у ґрунті, а також висвітлено гіпотези гуміфікації та органо-мінеральної взаємодії у ґрунтах. Проаналізовано питання, пов’язані з окисно-відновними процесами і режимами та буферною здатністю ґрунтів.

Розглянуто прикладні завдання хімії ґрунтів і питання їхньої охорони від хімічного забруднення. Подано широкий спектр методичних і практичних рекомендацій та різноманітних методів лабораторно-аналітичного вивчення ґрунтів.

Для студентів та аспірантів географічних, біологічних і агрономічних факультетів вищих навчальних закладів, а також ґрунтознавців-практикантів.

У методичних вказівках наведені основні положення змісту виробничої та переддипломної практик бакалаврів і магістрів спеціальності 103 “Науки про Землю”.
Висвітлено мету, процес і особливості науково-дослідної роботи під час проходження виробничої та переддипломної практик; розглянуто принципи організації наукової роботи; вказано якими компетентностями та результатами навчання повинні оволодіти магістри; окреслено етапи досліджень і детально описано особливості робіт на кожному з етапів обидвох практик; сформульовано вимоги до написання звіту та обґрунтовано критерії його оцінювання; наведено контрольні запитання для перевірки та засвоєння матеріалу.
Рекомендовано для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 103 «Науки про Землю» географічних факультетів ЗВО України, які займаються науково-дослідною роботою та організацією наукової роботи в рамках освітньо-професійної підготовки здобувачів.

У цій навчально-методичній праці викладено сучасний методологічний підхід до підготовки курсових та кваліфікаційних (бакалаврських і магістерських) робіт для здобувачів першого (бакалаврського) і другого (магістерського) рівня вищої освіти у галузі знань 10 Природничі науки за спеціальністю 103 Науки про Землю освітньо-професійних програм: «Ґрунтознавство і експертна оцінка земель» і «Прикладне ґрунтознавство та оцінка земель».
Для студентів географів-ґрунтознавців географічних та природничих факультетів ЗВО
України.

У навчально-методичному посібнику представлено теоретичні студії та практичні розробки для освоєння здобувачами загальних принципів, форм та методів проведення сучасних наукових досліджень. Розкривається зміст понять «методологія», «методика», «методи дослідження», розуміння науки як дослідження, розглядаються конкретно-науковий, загально-науковий та філософський рівні методології.
Розглядається структура теоретичного та емпіричного знання в єдності з методами теоретичного та емпіричного дослідження. Здобувачі ознайомлюються із системою організації науково-пізнавальної діяльності, наукою як соціальним інститутом, системою підготовки й атестації наукових кадрів. Висвітлюються формулювання наукової проблеми, визначення актуальності, мети, завдань, об’єкта і предмета дослідження: пошук наукової інформації, проблема інтерпретації даних, джерела вторинної наукової інформації, загальнонаукові методи опрацювання інформації, правила оформлення та посилання на наукові джерела. Вивчаються види кваліфікаційних робіт, методика їх підготовки, оформлення та захисту. Особлива увагу приділяється питанню академічної доброчесності при проведенні наукових досліджень та публікації їх результатів.
Для студентів природничих спеціальностей.

У посібнику розглянуто сучасну нормативно-правову базу кадастрів природних ресурсів, досягнення науки та практики організації і ведення кадастрів природних ресурсів, методичні особливості ведення окремих галузевих кадастрів, економічну оцінку окремих природних ресурсів.