10 червня 2024 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття та освячення аудиторії імені професора Миколи Назарука
10 червня 2024 року на географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття та освячення аудиторії, яка присвячена постаті професора Миколи Назарука. 26 аудиторія особлива тим, що у ній вдалося відновити унікальні розписи часів Греко-католицької богословської академії, які з кінця 1940 років перебували під товстим шаром штукатурки. Крім того, аудиторію максимально зручно обладнали для забезпечення комфортного освітнього процесу та проведення наукових конференцій, водночас зберігши неповторний стиль давнини й академізму.
На відкритті аудиторії була присутня академічна спільнота Університету, випускники географічного факультету, представники влади міста, рідні та близькі люди професора Миколи Назарука, митці.
До учасників заходу звернувся декан географічного факультету ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Біланюк. «Напередодні величного свята Вознесіння в аудиторії №26 зібралися небайдужі люди задля того, аби вшанувати пам’ять відомого українського вченого, професора кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи географічного факультету Миколи Назарука, якому сьогодні би виповнився 71 рік. В цій аудиторії постійно розміщуватиметься поличка із працями Миколи Миколайовича, який своєю плідною науково-педагогічною діяльністю здійснив вагомий внесок у розвиток як Львівського університету, так й української освіти та науки загалом. Читаючи лекції у цій аудиторії, він завжди віддавав студентам частинку себе. Саме Микола Миколайович свого часу сказав мені, що під шарами штукатурки на цих стінах є розпис, який варто відновити», – підкреслив Володимир Біланюк та подякував усім, хто причетний до реставрації аудиторії й запросив присутніх вшанувати хвилиною мовчання як Миколу Назарука, так й усіх Героїв, які віддали свої життя у боротьбі за Україну. Надалі відбувся чин освячення аудиторії та спільна молитва.
Під час урочистостей до слова запросили Ректора Львівського університету, академіка НАН України, професора Володимира Мельника. «Відкриття цієї аудиторії є важливим кроком в житті Університету, і, насамперед демонструє нашу відповідальність за збереження та відтворення історичної духовної пам’яті. Я переконаний, що коли ми говоримо про свободу і демократію, то передусім маємо на увазі творчість, творення і відповідальність. І ми справді несемо відповідальність за те, аби історія стала сучасністю, а духовне мистецтво, закарбоване на цих стінах, працювало задля творення гідного майбутнього. Щиро дякую сім’ї Миколи Назарука, який через діяння своїх найближчих людей продовжує бути причетним до творення майбутнього нашого Університету. Мені пощастило знати Миколу Миколайовича чимало років, він був творчою і натхненною людиною, з радістю брався до найрізноманітніших завдань, вмів вирішити будь-які питання і завжди був зразком людської доброти», – зазначив Володимир Мельник та розповів про наукові зацікавлення Миколи Назарука, зокрема – філософію довкілля та природокористування.
Також до учасників заходу звернувся син професора Миколи Назарука Юрій Назарук, який є меценатом проєкту реставрації. «Я дуже хочу, аби в цю аудиторію люди заходили з усмішкою, адже це налаштовує на позитивні емоції, які відбуватимуться в процесі навчання. За свій професійний шлях я зрозумів, що ті, хто навчає інших, повинні вміти спілкуватися та мати в собі те, що в академічних колах називають здатністю до педагогіки, а я називаю – любов’ю. Таку любов мав мій батько. Він все в житті будував на добрих стосунках з людьми, вмів щиро передавати свої знання іншим. Хочу, аби кожен, хто заходить у цей простір, відчував любов і тепло великого людського серця», – наголосив Юрій Назарук.
Про історію самої аудиторії та мистецьке значення розпису, який вдалося відновити, детальніше розповіли кандидат мистецтвознавства, доктор історичних наук, професор Роман Яців та львівський скульптор, народний художник України, професор Володимир Одрехівський. За їхніми словами авторами розписів є Павло Ковжун, Святослав Гординський та Ярослава Музика. «Цей мистецько-сакральний комплекс є вкрай важливим для українців і взагалі для всієї історії ХХ століття, адже містить дуже багато духовних й естетичних домінант. Він є цінним, тому що саме такої пам’ятки монументального малярства, творчості Павла Ковжуна, який був домінуючою фігурою під час створення цього ансамблю, цієї поліхромії, майже немає. Втім усі автори наповнили ансамбль українськими смислами, символами і тією високою культурою, яка була властива кожному з них», – зазначив Роман Яців та розповів про особливості творчості митців, які працювали над розписами. Так, самі зображення поєднують як рослинні, так і тваринні орнаменти, а центральним елементом настельного розпису є зображення голуба з німбом, який у християнській традиції символізує сходження Святого Духа.
«Це подія, яку ми навіть не усвідомлюємо, адже цей винятковий енергетично-мистецький пласт, який ми відкрили, є чудовим взірцем для митців нашого часу в контексті відчуття відповідальності за творення нового», – додав Володимир Одрехівський.
Над реставрацією та відновленням розписів працювали реставратори під керівництвом художника-реставратора монументального живопису ІІ категорії Ірини Гірної, яка під час відкриття, розповіла про робочий процес та відновлені фрагменти розпису. «Те, що ми зараз бачимо у цій аудиторії – не просто розписи, це великий символ української нації, який творився у час, коли ми навіть не мали своєї державності. Радянська влада жорстко знищувала українську ідентичність, що дуже добре видно, тут, у цій аудиторії, де колись були зображені християнські розписи, які були знищені і закриті штукатуркою. Ми ж вирішили не відновлювати їх повністю, а залишити лише ті оригінали, які вдалося зберегти, аби ця стіна стала алегорією, що нагадуватиме про злочини радянської влади проти українства», – пояснила Ірина Гірна.
Світлими спогадами про Миколу Назарука та думками про важливість збереження культурної спадщини під час заходу також поділились професор кафедри геоморфології i палеогеографії Андрій Богуцький і завідувач кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи Ігор Рожко, а директорка департаменту економічного розвитку Львівської міської ради Інна Свистун подякувала усім причетним до робіт за реставрацію аудиторії.
На завершення заходу до присутніх звернулася дружина Миколи Назарука. «Я дуже радію, що сьогодні тут зібралося так багато осіб. Це свідчить про те, що мій чоловік був справді доброю людиною. Я вірю, що сьогодні він повернувся до свого рідного географічного факультету, але не як професор чи науковець, а радше – як янгол, аби продовжити робити те, що робив упродовж всього свого життя – стояти на сторожі добра. Він любив веселих, радісних, щасливих людей, отримував задоволення від того, що комусь є добре. Географічний факультет був для нього другим домом, і я впевнена, що частинка серця Миколи Назарука завжди буде тут», – підкреслила Галина Назарук.
Так, завжди наполегливий та активний Микола Назарук за роки своєї професійної діяльності підготував понад 150 наукових та навчально-методичних праць, серед яких: «Львівська область: природні умови та ресурси» (2018), «Львів: місто, природа, простір» (2022), «Малі міста Львівської області: конструктивно-географічне дослідження» (2020), «Філософія довкілля та природо-користування» (2019), а також навчальних посібників «Управління природокористуванням: оцінка впливу на довкілля» (2022) тощо. Загалом дослідницькі пошуки професора стали фундаментом для формування та відбудови соціоекосистем великих міст, зокрема – Львова.
Додамо, що не лише аудиторія пам’яті Миколи Назарука, але й загалом усе приміщення географічного факультету Університету має свою цікаву й захопливу історію – його побудували у 1889 році за проєктом Сильвестра Гавришкевича, як один із корпусів Львівської греко-католицької духовної семінарії. У 1926 році ректором Духовної семінарії став професор догматичного богослов’я, доктор о. Йосиф Сліпий. У 1929 році з ініціативи митрополита Андрея Шептицького на базі Духовної семінарії створено Греко-католицьку богословську академію, першим ректором якої був Йосиф Сліпий. Після того, як 1939-го радянська влада закрила семінарію, її приміщення перейшли у власність Університету.
Відтак цілком природно, що захід, покликаний як відновити культурну спадщину українства і зберегти пам’ять про видатного науковця Миколу Назарука відбувся під гаслом: «Пам’ятаємо минуле! Цінуємо сучасне! Творимо майбутнє!».
