У колективній монографії узагальнено результати багаторічних досліджень генетичної природи, географічного поширення, складу та властивостей ґрунтів. Значну увагу приділено питанням збалансованого використання, відтворення, збереження та охорони ґрунтів. Проаналізовано сучасний стан ґрунтових ресурсів, розвиток деградаційних процесів у ґрунтах, проблеми класифікації ґрунтів України та перспективи впровадження ґрунтової інформаційної системи.
Обґрунтовано заходи подолання негативних наслідків використання ґрунтового покриву. Висвітлено основні аспекти екологізації ґрунтокористування.
Для науковців, студентів і аспірантів, а також усіх, хто цікавиться ґрунтами та історією ґрунтознавства.

У посібнику розкрито основні поняття класифікації ґрунтів: систематика, таксономія, номенклатура і діагностика; види та принципи класифікацій ґрунтів. Розглянуто напрями та періоди класифікації ґрунтів у різних країнах світу, в тому числі в Україні. Викладено основні положення класифікації ґрунтів СРСР (1977 р.), а також авторської класифікації ґрунтів України (2005 р.). Детально охарактеризовано класифікації ґрунтів, які фактично мають статус міжнародних: „Soil Taxonomy”, Легенда Ґрунтової карти Світу ФАО-ЮНЕСКО, WRB, а також класифікації та діагностики ґрунтів деяких країн-сусідів України (Польщі, Росії, Білорусі, Молдови). Приділено увагу питанню кореляції ґрунтових класифікацій.

 Для студентів та аспірантів географічних, біологічних, екологічних та інших природничих спеціальностей, агротехнологічних і землевпорядних спеціальностей аграрних вузів.

У посібнику розкрито поняття біопродуктивності ґрунтів, зроблено детальний аналіз продуктивності природних фітоценозів та едафону, агроценозів, визначено чинники, які  зумовлюють продуктивність, наведено шляхи підвищення біопродуктивності агроценозів.

Вивчення біологічної продуктивності ґрунтів з метою раціонального використання природ­них ресурсів є однією з актуальних проблем сучасності. З нею пов’язані питання охорони довкілля і вирішення важливих завдань зі збільшення виробництва сільськогосподарської продукції. Сьогодні ще недостатньо вивчені зміни продуктивності рослинності у зв’язку із властивостями різних типів ґрунтів, а також під антропогенним впливом.

Запропоновано практичні та семінарські заняття з навчального курсу „Біопродуктивність ґрунтів”.

Для студентів географічних, біологічних і агрономічних факультетів вищих навчальних закладів.

Розглянуто складний комплекс явищ різнорівневої взаємодії між процесами малого біологічного і великого геологічного кругообігів речовини та енергії в біосфері, що є рушійною силою ґрунтоутворення. Розкрито сутність явища ґрунтоутворення шляхом пізнання мікропроцесів функціонування ґрунтової екосистеми й елементарних ґрунтотворних макропроцесів.
Охарактеризовані умови формування і механізми розвитку основних ґрунтотворних процесів. Висвітлено генетичну природу твердофазних продуктів ґрунтоутворення в умовах природно-антропогенних і постагрогенних ландшафтів, особливості ґрунтоутворення в умовах агропедоґенезу. Подано необхідний перелік дидактичних матеріалів у формі практичних і тестових завдань, фахових запитань для самостійного опанування теоретичних основ і прикладних аспектів курсу “Ґрунтотворні процеси”. Посібник розроблено на основі засад Болонської декларації.
Для студентів спеціальності 103 Науки про Землю, 106 Географія та 101 Екологія, а також агрономічних і землевпорядних спеціальностей аграрних вузів.

У методичних вказівках наведені основні положення змісту виробничої та переддипломної практик бакалаврів і магістрів спеціальності 103 “Науки про Землю”.
Висвітлено мету, процес і особливості науково-дослідної роботи під час проходження виробничої та переддипломної практик; розглянуто принципи організації наукової роботи; вказано якими компетентностями та результатами навчання повинні оволодіти магістри; окреслено етапи досліджень і детально описано особливості робіт на кожному з етапів обидвох практик; сформульовано вимоги до написання звіту та обґрунтовано критерії його оцінювання; наведено контрольні запитання для перевірки та засвоєння матеріалу.
Рекомендовано для студентів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 103 «Науки про Землю» географічних факультетів ЗВО України, які займаються науково-дослідною роботою та організацією наукової роботи в рамках освітньо-професійної підготовки здобувачів.