Наука > Національні програми > Ґрунтово-земельні ресурси Карпатського регіону України та їхня інвестиційна привабливість

Ґрунтово-земельні ресурси Карпатського регіону України та їхня інвестиційна привабливість

Тема виконана  на кафедрі ґрунтознавства і географії ґрунтів  у межах робочого часу викладачів. 

Ґрунтово-земельні ресурси Карпатського регіону України мають значну інвестиційну привабливість. Інвестиційна привабливість для сільськогосподарського використання найвищою є в чорноземів типових і опідзолених, а також у темно-сірих опідзолених, лучних і дернових глибоких ґрунтів. Для лісогосподарського використання найпридатнішими є бурі гірсько-лісові, дерново-буроземні та буроземно-підзолисті ґрунти.
Проведено відбір кутан (сескван та сілан) із генетичних горизонтів дерново-підзолистого поверхнево оглеєного ґрунту та проведено визначення їхнього гранулометричного складу, порівняння його із гранулометричним складом вмісних горизонтів. Також у відібраних зразках кутан мікроренгеноспектрометричним методом визначено їхній елементний склад і розроблено додаткові критерії діагностики ґрунтотворних процесів у профільно-диференційованих ґрунтах Передкарпаття.
Охарактеризовано особливості ґенези урборендзин та конструктоземів белігеративного ландшафтного комплексу Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. Встановлено, що досліджувані ґрунти сформувалися під впливом як антропогенного чинника, так і прояву процесів ґрунтоутворення, що є домінуючими у сучасних регіональних ґрунтах. Водночас виявлено, що у різних за функціональним призначенням частинах белігеративного ландшафтного комплексу музею-заповідника дані ґрунти відзначаються характерними морфогенетичними особливостями.
Векторизовано засобами ГІС тематичні шари грунтово-географічного районування України на різних класифікаційних рівнях, доповнено базу даних грунтово-географічних таксономічних одиниць в форматі dbf.
Виявлено закономірну стадійність розвитку ґрунтотворного процесу в агрочорноземах Поділля: зміни умов і процесів ґрунтоутворення у голоцені були недостатньо тривалими, виявлено ознаки двох послідовних стадій ґрунтоутворення у межах голоценового термохрону – початкової і стадії раннього оптимуму. Це полігенетичні двохстадійні утворення, які не досягли статусу повноцінного педокомплексу і проявляються перші непрямі ознаки трансформації ґрунтоутворення в напрямку аридизації і переходу до потенційної стадії другого оптимуму.
Підтверджено зміни протиерозійної стійкості агрочорноземів Волино-Поділля і Передкарпаття, внаслідок еволюції їхнього глинистого матеріалу. Виявлено твердофазні ознаки деградації мінерального профілю через порушення смектит-ілітової динамічної рівноваги у мінералогічному складі мулистої фракції. За протиерозійними властивостями глинистої плазми, чорноземи Карпатського регіону України розмістились у спадаючий ряд протиерозійної стійкості: чорноземи типові Придністерської височини > чорноземи типові Верхньобузької височини > чорноземи глинисто-ілювіальні Прут-Дністерської височини > Чорноземи глинисто-ілювіальні Сянсько-Дністерської височини. Виготовлено агрохімічний паспорт земельної ділянки у Дрогобицькому районі Львівської області, осушених ґрунтів Волинської області та заходи щодо їх охорони.
Вивчено географію деградаційних процесів в ґрунтах Львівської області та Подільської височини. Досліджено біогенні процеси в ґрунтах, зокрема, зміни загальних фізичних властивостей, структурно-агрегатного складу, гумусового стану грунтів, спричинених земляними мурахами, досліджувалась інвестиційна привабливість грунтів Сокальського пасма та Грядового Побужжя.
Вивчено хімічну стабілізацію органічної речовини в урбаноземі м. Львова залежно від вмісту обмінних катіонів, з якими органіка перебуває у міжмолекулярній взаємодії. Виділено активний гумус, зв’язаний з обмінним увібраним кальцієм, який після його витіснення є легко рухомим та пептизується та пасивний гумус, який не пептизується навіть після виділення з ґрунту кальцію, оскільки є продуктом «старіння» (дегідратації) активного гумусу. Досліджено забрудненість і накопчення важких металів у донних відкладах, водоростях та воді в озерах с. Шкло, вивчено процес переміщення елементів між системами, їх активність та стійкість систем.
Роботи з вивчення властивостей ґрунтового покриву Митрополичих садів Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ та Святоюрскої гори, площі Святого Юра та вулиць що прилягають до Головного корпусу Львівського університету ім. Івана Франка (територія Благодійного фонду Шпиталь ім. митрополита Андрея Шептицького, вул. Університетська,1, вул. Костюшка, вул. Грушевського).

Опубліковано: монографії – 3, інші видання – 4, статті – 35 (із них 17 – у закордонних виданнях, 6 – у фахових виданнях України, 12 – в інших виданнях), патент – 1.

2021

  • Доповнено систему показників для оцінювання агровиробничих властивостей ґрунтів і структуру показників регіональної інвестиційної привабливості модальних типів ґрунтів. Ними є, крім основних морфометричних показників і фізико-хімічних властивостей, також базові характеристики ґрунтової плазми, якість рельєфу і мікрокліматичні індекси, агротехнологічні, організаційно-економічні, соціальні та правові параметри. На основі використання ГІС-технологій удосконалено цифрову карту ґрунтів Карпатського регіону України (М 1:1 700 000). Векторизовано засобами ГІС тематичні шари ґрунтово-географічного районування Карпатського регіону на різних класифікаційних рівнях, доповнено базу даних ґрунтово-географічних таксономічних одиниць в форматі dbf.
  • Обчислено площі та визначено геопросторове поширення чорноземів Карпатського регіону України, встановлено показники господарського використання різних типів ґрунтів. Складено нову схему генетичної класифікації чорноземів на лесових породах Західного Поділля і Передкарпаття. Проведено відбір різних генетичних типів новоутворень (нодулі, журавчики, рудякові зерна, ортшейнові конкреції, аргілани тощо) і зразків ґрунту з горизонтів, де вони сформувались. Визначено фракційний склад заліза (окристалізованого, аморфного, силікатного, несилікатного) буроземно-підзолистих ґрунтів Прибескидського Передкарпаття. Проаналізовано рентгендифрактограми мулуватих фракцій чорноземів і розраховано індекс інтенсивності та напруги вивітрювання іліт-смектитовий. Затверджено проект і дизайн музею ґрунтознавства, виготовлено монолітні ящики і відібрано перші шість монолітів основних типів ґрунтів Карпатського регіону. Опрацьовано методики оцінки якості ґрунтових і мікрокліматичних ресурсів, рельєфу, нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського, несільськогосподарського призначення та населених пунктів.
  • Досліджено мікроморфологічні особливості природно-антропогенних й антропогенних ґрунтів (Anthrosols, WRB, 2015)белігеративних споруд Старого і Нового замків Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. В сильно трансформованих і перетворених поверхневих горизонтах антропогенних ґрунтів наявні також твердофазнімікроморфологічні ознаки, характерні для поверхневих горизонтів автоморфних дернових ґрунтів. Вивчено оптичні властивості гумінових кислот чорноземів Карпатського регіону України. Величина коефіцієнта забарвлення у верхніх горизонтах чорноземів коливається в межах 3,3–3,6, оптична густина гумінових кислот другої лужної витяжки характеризується як дуже висока (0,20–0,22), що свідчить про добру структурованість молекул ГК.
  • Проведено історико-лінгвістичний аналіз української ґрунтознавчої термінології у ХХ столітті, на основі якого запропоновано “реанімувати” відповідно до традиції українського правопису і мовлення українські терміни, які за часів СРСР замінили русифікованими.
    Досліджено процес дегуміфікації в термічно пошкоджених ґрунтах Південного Розточчя: виявлено зростання частки лабільного пулу органічної речовини та втрати гумусу, в також можливість швидкої фізичної та хімічної стабілізації карбону в ґрунті внаслідок використання сидератів. Проведений аналіз елементного складу ґрунтів після термічної деградації.

Захищені дисертації співробітниками і аспірантами (назва, ПІБ)
1. Лемега Надія Михайлівна. Кандидатська дисертація «Генетико-географічні особливості деградації ґрунтів Львівської області», науковий керівник – проф. Гаськевич В. Г. Галузь знань «Природничі науки», спеціальність 11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів. Захист відбувся 28.01.2021 р. на засіданні спеціалізованої ради (шифр ради Д 35.051.08).
2. Папіш Ігор Ярославович. Докторська дисертація «Чорноземи на лесових породах Волино-Поділля і Передкарпаття», науковий консультант – проф. Позняк С. П. Галузь знань «Природничі науки», спеціальність 11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів. Захист відбувся 11.03.2021 р. на засіданні спеціалізованої ради (шифр ради Д 35.051.08).
3. Ямелинець Тарас Степанович. Докторська дисертація «Теоретичні основи і практика інформаційного ґрунтознавства», науковий консультант – проф. Позняк С. П. Галузь знань «Природничі науки», спеціальність 11.00.05 – біогеографія та географія ґрунтів. Захист відбувся 18.03.2021 р. на засіданні спеціалізованої ради (шифр ради Д 35.051.08).

Опубліковані монографії, підручники, навчальні посібники, словники, переклади наукових праць, кількість статей, тез доповідей на конференціях: монографії – 2, навчальні посібники – 6, інше видання – 5, статті – 54 (у т. ч. 12 – у закордонних виданнях, 14 – у фахових виданнях України, 28 – в інших виданнях).

2020

Узагальнені результати виконання теми – за весь час дії теми (для завершених) та за звітний рік зокрема:

  • Обґрунтовано необхідність комплексної оцінки та вдосконалення теоретико-методологічних засад інвестиційної привабливості ґрунтів Карпатського регіону України. Розроблено систему показників для оцінювання агровиробничих властивостей ґрунтів і структуру показників регіональної інвестиційної привабливості модальних типів ґрунтів. На основі використання ГІС-технологій створено цифрову карту ґрунтів Карпатського регіону України (М 1:1 700 000). Векторизовано засобами ГІС тематичні шари ґрунтово-географічного районування Карпатського регіону на різних класифікаційних рівнях, доповнено базу даних ґрунтово-географічних таксономічних одиниць в форматі dbf. 
  • Обчислено структуру ґрунтового покриву Карпатського регіону України та встановлено показники їхнього господарського використання. Проведено відбір нодулів і зразків ґрунту з горизонтів, де вони розміщені, проведено визначення фракційного складу заліза (окристалізованого, аморфного, силікатного, несилікатного). У відібраних зразках із ініціальних ґрунтів Вододільно-Верховинського хребта проведено визначення показників каталази, урелази та ґрунтового дихання. Опрацьовано методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського, несільськогосподарського призначення та населених пунктів.
  • На прикладі західного регіону України виділено основні проблеми кореляції назв ґрунтів з міжнародною системою WRB. На території Львівської області виділено 12 реферативних груп ґрунтів, найважче корелюють з системою WRB лучні та дернові ґрунти. Здійснено порівняльний аналіз корелятивних класифікаційних таблиць різних українських вчених.
  • Оцінено частку лабільного гумусу в ґрунтових агрегатах дернових опідзолених оглеєних ґрунтів Західного Передкарпаття, що є невисокою і складає від 0,09 % до 0,48 %. В окультуреному ґрунті лабільного гумусу більше в мікроагрегатах та агрегатах розміром 1-0,25 мм внаслідок механічного руйнування частинок та наявності легкорозкладених рослинних залишків. Встановлено, що в техногенно непорушеному ґрунті лабільний гумус зосереджений в агрегатах більшого розміру (понад 1 мм та 10 мм). Агрегати сорбують на твердій мінеральній поверхні гідрофільні елементи, а сполучення між частинками здійснюється гідрофобними компонентами гумусових речовин.
  • Досліджено поширення деградаційних процесів у ґрунтах Українських Карпат. Продовжуються дослідження біогенних процесів в ґрунтах, зокрема, зміни загальних фізичних властивостей, структурно-агрегатного складу, гумусового стану ґрунтів, спричинених земляними мурахами. 
  • Досліджено морфогенетичні властивості природно-антропогенних і антропогенних глибокоперетворених ґрунтів різних за функціональним призначенням белігеративних споруд Старого і Нового замків Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.
  • Досліджено ґрунтовий покрив верхів’я заплави річки Золота Липа (морфологічні особливості, фізичні та фізико-хімічні властивості, складено детальну карту ґрунтів заплави річки Золота Липа), розпочато дослідження алювіальних ґрунтів заплави річки Золочівка та продовжено дослідження алювіальних ґрунтів заплави ріки Стир.
  • Вивчено властивості ґрунтів Митрополичих садів Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ та Святоюрскої гори, площі Святого Юра і вулиць, що прилягають до Головного корпусу ЛНУ ім. Івана Франка. Узагальнено результати вивчення властивостей ґрунтового покриву Ботанічного саду та прилеглих територій, а також запечатаних ґрунтів, конструктоземів, урбаноземів міста Львова.
  • Завершені дослідження чорноземів на некарбонатних лесовидних суглинках Сянсько-Дністерської увалисто-вододільної височини Передкарпаття. Морфологічно виражені ознаки опідзолення з прихованими рисами сильного оглеєння профілю чорноземів підтверджені лабораторно-аналітичними даними. З метою виявлення природних причин текстурної диференціації профілю чорноземів глинисто-ілювіальних (опідзолених) визначений валовий хімічний склад мулистої фракції чорноземів Бурштинського Опілля. 
  • Палеопедологічним методом досліджено давні викопні педокомплекси Солонського розрізу плейстоцену в межиріччі Тисмениця–Стрий (кар’єр поблизу с. Солонське Дрогобицького р-ну Львівської області). Вони вказують на значне поширення в пізньому Кайнозої північно-західного Передкарпаття некарбонатних алювіально-делювіальних відкладів з ґрунтами лісо-лучної ґенези.
  • Підготовлено до видання колективну монографію “Ґрунти Львівської області” (за ред. доктора географічних наук, професора С. П. Позняка), де узагальнено результати багаторічних досліджень генетичної природи, географічного поширення, складу та властивостей ґрунтів Львівської області. Значну увагу приділено питанням раціонального використання, відтворення, збереження та охорони ґрунтів. Розглянуто питання бонітетної та вартісної оцінки ґрунтів з урахуванням сучасних методологічних і практичних підходів. Проаналізовано сучасний стан ґрунтових ресурсів, розвиток деградаційних процесів і заходів із запобігання їм та подолання негативних наслідків. Висвітлено основні аспекти екологізації ґрунтокористування, а також питання нормативно-правового забезпечення збереження ґрунтів і відтворення їхньої родючості. Викладено основні правила і поради для господарів, що сприятиме покращенню стану ґрунтів та підвищенню їхньої родючості. Векторизовано засобами ГІС тематичні шари ґрунтово-географічного районування Львівської області на різних класифікаційних рівнях, доповнено базу даних ґрунтово-географічних таксономічних одиниць в форматі dbf.

Захищена одна кандидатська дисертація: Малик С.З. Тема дисертації «Буроземно-підзолисті ґрунти Пригорганського Передкарпаття», науковий керівник – Професор Паньків З.П.

Опубліковані монографії, підручники, навчальні посібники, словники, переклади наукових праць, кількість статей, тез доповідей на конференціях: монографії – 2, навчальні посібники – 2, інше видання – 1, статті – 24 (у т. ч. 4 – у закордонних виданнях, 13 – у фахових виданнях України, 7 – в інших виданнях).