«Волонтерському роду нема переводу!» – студентка кафедри готельно-ресторанної справи та харчових технологій Софія Сухарська про волонтерську діяльність під час війни

З перших днів повномасштабної війни студентка ІІ курсу кафедри готельно-ресторанної справи та харчових технологій географічного факультету Софія Сухарська веде активну волонтерську діяльність.
«24 лютого українців пробудила війна, яка внесла свої корективи у життя кожного з нас. У когось була паніка, у когось навпаки дивний спокій, а для мене це був початок волонтерської діяльності. 26 лютого я вперше прийшла у Порохову вежу (вул. Підвальна, 4) плести маскувальні сітки. Люди стояли в черзі, щоб потрапити в середину і допомогти. У перший місяць війни ми плели близько 30-40 сіток в день, волонтерів загалом було понад 300 осіб, і я серед них – щодня з 11 год ранку до 19 год вечора. Я чудово пам’ятаю замовлення розміром 21х21м. Ми плели сітку для Київської області. Нам потрібно було прикрити білосніжний літак у полі, і ми прекрасно з цим справились.
До нас приходила неймовірна кількість журналістів з усіх куточків світу (BBC, The New York Times etc.) і вони були вражені нашою єдністю та прагненням допомогти. Ми були втомлені, ми не мали сил, але ми вставали зранку і знову йшли плести сітки. Наші захисники не мають права втомитись, здатись, так само і ми повинні допомагати завжди, бо війна триває. Вже понад 90 днів як ми без вихідних волонтеримо. Разом з сітками ми передаємо нашим військовим і листи з побажаннями, які підіймають їм настрій. Ми віримо у нашу перемогу і робимо все можливе, що у наших силах.
Ми надалі працюємо, закриваємо замовлення на гарячі точки на Миколаївщині, Донеччині, Харківщині, Сумщині.  Але людей катастрофічно бракує, кількість волонтерів зменшилась до 20-30 осіб.

Долучайтесь до нас! Волонтерському роду нема переводу!», – розповіла Софія Сухарська про свій досвід волонтерства під час війни.