Опис курсу

У геоботанічному розділі студенти у своїй практичній діяльності досліджують рослинний покрив певної території за допомогою опису фітоценозів, фотографування і визначення рослин за електронними довідниками та визначниками та формування фотогербарію.
У економіко-географічному розділі відбувається закріплення теоретичних знань отриманих під час прослуховування нормативної навчальної дисципліни циклу професійної та практичної підготовки «Основи суспільної географії» і набуття навиків дослідження точкових, лінійних, ареальних суспільно-географічних об’єктів у польових умовах. В геоморфологічному розділі аналізують генетичні типи і форми рельєфу ендогенного та екзогенного походження на певній території, оволодіють методами їх дослідження; будують морфометричні карти.
В ландшафтному розділі студенти навчаються розумінню взаємозв’язків між окремими компонентами географічної оболонки та її мозаїчної структури; формують конкретне уявлення про географічний ландшафт та його морфологічні одиниці як об’єкт дослідження комплексної фізичної географії; засвоюють основи методики великомасштабного ландшафтного картографування та профілювання і комплексного дослідження фації.
В гідрологічному розділі студенти набувають навички в проведенні основних видів польових гідрологічних робіт, оволодівають методами дистанційних гідрологічних досліджень, як-от: опрацювання фактичного матеріалу, його аналіз, систематизація, узагальнення і підготовка наукових звіті.
В мікрокліматичному розділі студенти вивчають вплив підстилаючої поверхні на специфіку приземного шару атмосфери, динаміку метеорологічних величин та їх взаємозв’язок між собою і компонентами геосистеми. Студенти під час практики отримують навики організації і проведення спостережень, метеорологічних робіт, обробки зібраного фактичного матеріалу.
У гірському розділі на прикладі Чорногірського масиву відбувається ознайомлення студентів з головними геопросторовими закономірностями та особливостями геокомплексів Українських Карпат, а також оволодіння основними навичками організації й проведення багатоденних або одноденних гірських походів та здійснення комплексних спостережень під час маршрутів.
Метою закріплення теоретичних знань отриманих за час слухання лекцій та проведення практичних занять з нормативних навчальних дисциплін, які читаються на 1 та 2 році навчання на спеціальності 106 географія.

Очікувані результати навчання

геоботанічного розділу

знати:

• сучасний рослинний покрив території дослідження, закономірності поширення рослинності залежно від біотичних, абіотичних та антропогенних чинників;
• методику опису фітоценозів, присвоєння назв асоціаціям та виділення меж їхнього поширення;
• українські латинські назви типових рослин, поширених на території;

вміти:

• опрацьовувати та аналізувати літературні та картографічні джерела інформації щодо закономірностей поширення рослинного покриву досліджуваної території;
• розробляти алгоритм геоботанічних польових досліджень;
• визначати геолокацію точки спостереження за допомогою смартфону;
• проводити польові геоботанічні дослідження, описувати фітоценози, присвоювати назви асоціаціям та виділяти межі їхнього поширення;
• фотографувати рослини та формувати фотогербарій;
• користуючись вихідними даними польових досліджень в лабораторно-аналітичних умовах аналізувати вплив різноманітних чинників на поширення рослинного покриву досліджуваної території;

набути навичок:

• проведення польових геоботанічних досліджень;
• визначення геолокації точки спостереження за допомогою смартфону;
• опрацювання та аналізу необхідної інформації для успішного вирішення поставлених завдань і розроблення алгоритму польових та лабораторно-аналітичних досліджень;
• визначення українських та латинських назв рослин за електронними довідниками та визначниками;

економіко-географічного розділу

знати:

• головні принципи і методи організації індивідуальних польових суспільно-географічних досліджень складної демо-соціо-економіко-еколого-географічної системи населеного пункту (село, місто, адміністративний район великого міста);
• особливості аналізу переваг та недоліків географічного положення суспільно- географічного об’єкта дослідження;
• типи об’єктів дослідження реального сектора економіки та ринкової інфраструктури;
• типи функціонально-територіальних зон у межах населених пунктів та особливості їхнього виокремлення;
• сутність методу SWOT-аналіз та особливості його застосування у суспільній географії;
• сутність нових суспільно-географічних процесів, які відбуваються у площині населених пунктів України: джентрифікація, ревіталізація, екологізація тощо;

вміти:

• планувати індивідуальне суспільно-географічне дослідження;
• укладати перелік інформаційних джерел за тематикою суспільно-географічного дослідження населеного пункту (село, місто, мікрорайон великого міста тощо);
• виконувати картосхеми суспільно-географічного положення об’єкта дослідження;
• аналізувати переваги і недоліки географічного положення об’єкта дослідження;
• здійснювати демогеографічну характеристику поселення;
• виконувати картосхему суспільно-географічного профілю лінійного об’єкта дослідження (головна транспортна вісь великого міста);
• укладати суспільно-географічну картосхему ареального об’єкта дослідження (сільське поселення);
• визначати риси планувальної структури поселення;
• характеризувати об’єкти соціальної сфери поселення, ринкової інфраструктури, реального сектора економіки;
• укладатиSWOT-аналіз поселення.

геоморфологічного розділу

знати:

• методику й методи підготовчих, польових та камеральних геоморфологічних досліджень;
• програму практики й індивідуальні завдання;
• геоморфологічні умови району практики;
• основні літературні джерела з області своїх досліджень;
• вимірювати кути нахилу схилів та інші морфометричні параметри основних генетичних форм рельєфу в польових умовах;
• визначати межі різних генетичних типів рельєфу та приналежність форм до того чи іншого генетичного типу;
• правила безпечного виконання польових робіт.

вміти:

• працювати з інструментами і приладами, необхідними для успішного виконання індивідуальних завдань;
• вести польову документацію;
• виконувати спеціальне картографування, розробляти і складати легенди спеціальних, у т.ч. геоморфологічних карт;
• наносити невеликі геоморфологічні об’єкти та місця локалізації інтенсивних геоморфологічних процесів на топографічну карту;
• визначати(розпізнавати), виокремлювати й описувати основні форми рельєфу;
• характеризувати геологічну й геоморфологічну будову місцевості;
• виконувати камеральну обробку зібраних польових матеріалів.

ландшафтного розділу

знати:

• основні принципи і методи організації польових великомасштабних ландшафтознавчих досліджень;
• ландшафтні чинники території дослідження;
• ландшафтну будову території дослідження і ключової ділянки;
• взаємозв’язки між компонентами ландшафтних комплексів і між ландшафтними комплексами;
• антропогенні трансформації ландшафтних комплексів території дослідження.

вміти:

• виконувати польові ландшафтні дослідження;
• опрацьовувати зібраний фактичний матеріал, узагальнювати його;
• аналізувати ландшафтну будову території.
• аналізувати вплив антропогенної діяльності на вертикальну та горизонтальну будову ландшафтних комплексів.

гідрологічного розділу

набути навичок дослідження водних об’єктів у дистанційному режимі.

оволодіти вміннями аналізу цифрових моделей рельєфу для визначення гідрографічних показників річкового басейну.

набути навичок опрацювання цифрових гідрологічних баз даних, аналіз причинно-наслідкових зв’язків між різними чинниками гідрологічного режиму водних об’єктів.

мікрокліматичного розділу

знати

• методи польових досліджень;
• збір фактичного матеріалу, його систематизації, узагальнення і   підготовки наукових звітів;
• структуру атмосфери, її єдність і взаємозв’язок із іншими оболонками Землі.
• характеристику точок досліджень мікроклімату, що включає – морфологія рельєфу (висота, експозиція, крутизна); гідрологічні умови – віддаленість від гідрологічних об’єктів, заболоченість; стан рослинного покриву – склад порід дерев, світлова повнота, вік, стан мохово-трав’янистого покриву)

вміти

• виявити і аналізувати причинно-наслідкові зв’язки між різними природними процесами і явищами, компонентами природи і господарської діяльністю людей.
• аналізувати мікроклімат для пояснення його впливу на функціонування компонентів природного територіального комплексу та практичну діяльність людини.
• спостерігати за температурним режимом повітря, режимом вологості повітря, хмарності, вітру, атмосферних опадів та атмосферних явищ згідно методики спостереження за метеорологічними величинами.
• складати таблиці, побудувати графіки.

набути навичок

• проведення шкільних екскурсій, маршрутних мікрокліматичних спостережень, мікрокліматичних спостережень в географічному гуртку, краєзнавчих походах.
• організації проведення спостережень, метеорологічних робіт, обробки зібраного фактичного матеріалу.

гірського розділу

знати:

• головні геопросторові закономірності та особливості геокомплексів Українських Карпат, ярусність ландшафтів в горах;
• найцікавіші геологічні, геоморфологічні, гідрологічні та біотичні об’єкти;
• генетичні типи рельєфу та закономірності поширення сучасних фізико- географічних процесів, різних типів рослинності у гірському масиві Чорногора,;
• методи, методику та особливості здійснення комплексних спостережень під час гірських маршрутів;
• правила поведінки у межах природно-заповідних територій.

вміти:

• підготувати спорядження і одяг та комплектувати набір продуктів харчування для гірського походу;
• проходити різні ділянки гірської місцевості, використовуючи різні техніки ходьби;
• орієнтування на місцевості за картою та компасом, іншими природними чи штучно створеними об’єктами;
• вибирати місце для табору, розбивати намет, розкладати вогнище, готувати їжу, облаштовувати побут у місцях таборування,
• комплектувати аптечку і надавати першу медичну допомогу,
• вести польову документацію під час гірського походу,
• наносити на топографічну карту пам’ятки природи (геологічні, геоморфологічні,гідрологічні, біотичні та комплексні),
• визначати (розпізнавати) вплив різних видів природокористування (вівчарство,лісове господарство, селітебне використання, рекреація і туризм, заповідна справа) на геокомплекси та місця локалізації інтенсивних геоморфологічних й інших негативних процесів у місцях надмірного господарського навантаження;
• виконувати камеральну обробку польових матеріалів та літературних джерел;
• використовувати матеріали попередніх вузькопрофільних геологічних і геоморфологічних, ґрунтознавчих, гідрологічних, мікрокліматичних, геоботанічних та ландшафтних досліджень.

Студенти повинні набути навичок організації гірських походів та проведення польових маршрутних досліджень, камерального опрацювання зібраних матеріалів, зокрема:

• вибору оптимального маршруту проходження різних ділянок гірської місцевостіта культури поведінки на природно-заповідних територіях;
• орієнтування на місцевості, облаштування побуту у місцях таборування;
• опису точок спостережень та інших видів ведення польової документації;
• визначення впливу різних видів природокористування на гірські геокомплекси;
• виділяти пам’ятки природи;
• характеризувати особливості природних комплексів гірських територій та вплив на їх функціонування різних видів природокористування.