Цись Петро Миколайович
Цись Петро Миколайович (1914–1971), географ-геоморфолог. П. М. Цись народився 26 вересня 1914 р. у с. Великі Сорочинці Полтавської області. У 1932 р. вступив до Харківського університету на геолого-географічний факультет, який закінчив у 1937 р. З 1937 по 1940 рр. навчався в аспірантурі цього ж факультету. Після завершення навчання в 1940 р. захистив дисертацію на тему: “Рельєф Східної Африки” та отримав ступінь кандидата географічних наук. У 1940 р. працював завідувачем кафедри географії Луцького державного вчительського інституту. Тоді ж був призваний на службу в армію, де пройшов усю Другу світову війну. Демобілізований у серпні 1945 р., нагороджений медаллю.
У 1945–1971 рр. працював на географічному факультеті Львівського державного університету; у 1947–1950 рр. був завідувачем кафедри загальної фізичної географії. У 1950 р. П. М. Цись став завідувачем створеної ним нової кафедри геоморфології. Працюючи на цій посаді понад 20 років, учений розгорнув комплексні реґіональні геоморфологічні дослідження Українських Карпат, Поділля і Полісся, багато часу та уваги приділяв навчально-методичній роботі, підготовці кадрів високої кваліфікації. У 1950–1952 рр. вступив у докторантуру Інституту географії АН СРСР, докторську дисертацію захистив у 1954 р. у Москві та йому присвоєно вчене звання професора кафедри геоморфології. З 1953 р. понад 10 років виконував обов’язки декана географічного факультету. Приймав участь у роботі XVIII міжнародного географічного конгресу в Ріо-де-Жанейро (Бразилія, 1956). У 1955-1965 рр. був Головою Львівського відділу Українського Географічного товариства, керував експедиційними дослідженнями його членів, вів широку просвітницьку роботу.
Помер П. М. Цись 21 березня 1971 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Творчий доробок професора П. Цися нараховує понад 100 наукових праць. Серед них навчальний посібник “Геоморфологія УРСР” (Львів, 1962), колективні монографії “Природно-географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів” (Львів, 1964), “Природа Українських Карпат” (Львів, 1968), “Физико-географическое районирование Украинской ССР”, (К., 1968), “Геологическая изученность СССР”, Т. 31. Украинская ССР. Вып. 1. (К., 1963), “Геология СССР”, Т. 48. Карпаты. Ч. І (М., 1966), “Природа Львівської області” (Львів, 1972). Крім праць монографічного характеру, опублікована серія фундаментальних статей, присвячених проблемам геоморфологічної будови, генези, генетичної класифікації, історії розвитку рельєфу і сучасної динаміки, геоморфологічного районування Карпат, Поділля, Західного реґіону і території України в цілому.
Учнями П. Цися були О. Скварчевська, Б. Лящук, Д. Стадницький, І. Коротун, Ю. Єрмоленко, Я. Кравчук, Р. Сливка, А. Ісматов. Інженерно-геоморфологічний напрям цієї школи розвивав проф. Я. Кравчук (ним підготовлено 10 кандидадів географічних наук). Еколого-геоморфологічний напрям започаткував (вперше в Україні та СНД) доктор геогарфічних наук, професор І. Ковальчук (ним підготовлено 9 кандидатів географічних наук).