В рамках Екоосвітньої весни на географічному факультеті та вивчення дисципліни «Поводження з відходами»
29 березня 2019 р. в рамках Екоосвітньої весни на географічному факультеті та вивчення дисципліни на вибір «Поводження з відходами» успішно відбулась екскурсія на об’єкти поводження з побутовими відходами у м. Львові, яку організувала доцент Койнова І.Б. Враження різні: з одного буку побачили реальний «сумний» стан екологічної інфраструктури міста, з іншого – поспілкувались з крутими фахівцями, фанатами- природоохоронниками Уляною Горбатою, Олегом Ятчишиним, Тетяною Чучко і зрозуміли, що налагодження розумного поводження з побутовими відходами, з отриманням економічних вигод та мінімальним впливом на довкілля можливе. Головне дотримуватись одного з головних принципів концепції сталого розвитку: «знати – вміти – хотіти».
Частина 1 . Очисні споруди м. Львова
Очищення води відбувається у декілька етапів:
1) механічна очистка спеціальними фільтрами від різного “грубого сміття”;
2) відстоювання у 10 первинних відстійниках. Осад у вигляді мулу з дна відкачують і вивозять на поля фільтрації на території очисних споруд. Вода потрапляє на наступну стадію очистки
3) біологічна очистка води в аеротенках (це спеціальні бетонні басейни різної величини, куди подають кисень і запускають спеціальні бактерії, що поїдають залишки органічних решток), що триває орієнтовно 8 годин.
4) вторинне відстоювання, де активний мул осідає на дно, а вода стає «нормативно чистою» (коричнево-зеленого забарвлення) і тоді скидається у річку. Власне ці стоки і дають початок річці Полтва.
Очисні споруди у місті Львові побудовані у 60-х роках ХХ-го століття. Останні роки часто проводиться їхня реконструкція і поточний ремонт. На території стоїть стійкий неприємний запах, який посилюється на етапі первинної очистки. На сьогодні, очисні споруди не можуть виконувати функції повної очистки стічних вод через декілька причин :
– у каналізацію зливають стічні води численні підприємства харчової промисловості міста (в т.ч. приватні броварні);
– ми користуємося миючими засобами, що містять фосфати та СПАР, від яких не передбачена очистка (оскільки у 60-роки таких пральних порошків не було взагалі);
– обмежені об’єми стоків, які можуть прийняти очисні, тому від час затяжних чи зливових львівських дощів відбувається аварійний скид стоків у річку, що не пройшли повний цикл очистки.
Для модернізації і доведення до європейських норм львівських очисних споруд за підрахунками фахівців потрібно 170 млн. євро. Необхідна також підтримка органів місцевого самоврядування та підвищення відповідальності споживачів, для прикладу, прості заходи економії води чи відмова від використання фосфатовмісних миючих засобів.
Частина 2. Підприємство з переробки ртутьвмісних побутових відходів (використаних енергоощадних та люмінесцентних ламп, ртутних термометрів).
ДП “Боднарівка” – єдине в Україні підприємтсво, яке здійснює переробку ртутних термометрів та люмінісцентних енергозберігаючих ламп за шведською технологією. На новітньому устаткуванні з використаних ламп вилучають ртуть. Спеціально обладнані 2 еко-буси їздять за графіком містом і збирають від населення на переробку використані лампи та батарейки. (25 стоянок збору, графік доступний в інтернеті). Важливо: за 2,5 роки роботи підприємства кількість зібраних ламп і батарейок від місцевого населення збільшилось в 2 рази, що свідчить про підвищення екологічної свідомості людей. На складах підприємства накопичено 22 тони використаних батарейок. Їх поки що не переробляють, оскільки в Україні законодавчо не врегульовано утилізацію батарейок. Тому у планах здійснювати транспортування використаних батарейок на переробку на польські підприємства.
Частина 3. Переробка органічних (харчових відходів) с.Малі Грибовичі Жовківський район Львівська область). Проект «Органіко» заснувала громадська активістка Тетяна Чучко. Це багатофункціональне фермерське господарство, яке застосовує різні методи переробки харчових відходів у біогумус. Ця ферма знаходиться на території екологічного коледжу Аграрного університету. Вже є хороші результати отримання біогумусу з використанням 3 методів:
1) харчові відходи складуємо у спеціальні дерев’яні контейнери, що дихають, і для швидшого перегнивання поливаємо мікроорганізмами;
2) ” розумна грядка ” – це неглибока компостна яма між рядками сільськогосподарських культур, куди закладають органічні відходи і додають біопрепарати, для кращого процесу розкладання;
3)”вермикомпост”- створення біогумусу під дією хробачків, які переробляють органіку. У результаті такої переробки утворюється біогумус – невеликі темні гранули буро-коричневого забарвлення, багаті на поживні речовини.
Це приклад можливого застосовування органічних відходів на підсобних господарствах чи навіть на балконі у багатоквартирному будинку. Це суттєво (на 30-40% ) зменшить об’єми побутових відходів, що потрапляють у смітних і дозволить отримати родючий біогумус.
Організатори дякують усім учасникам екскурсії, також доценту дружньої кафедри конструктивної географії Петровській Мирославі за спільну участь та Ірині Зябліковій за чудові фото. Захід проведений за організаційної та фінансової підтримки ЛКП Зелене Місто та в рамках екоосвітних заходів ЧИСТЕ МІСТО. Екоініціатива Львівщини.
