НАУКОВО-ДОСЛІДНА РОБОТА

Основними формами науково-дослідної роботи для Лабораторії ландшафтного моніторингу є:

1) стаціонарні режимні круглодобові круглорічні фізико-географічні спостереження на обладнаних приладами майданчиках і постах;

2) напівстаціонарні різносезонні спостереження на дослідницьких полігонах та трансектах;

3) експедиційні маршрутні польові дослідження.

І. Стаціонарні режимні круглодобові круглорічні моніторингові спостереження охоплюють чотири напрямки:

1.Метеорологічні– спостереження за добовою, сезонною та річною динамікою метеорологічних характеристикі небезпечними атмосферними явищами (буревії, снігопади, затяжні та зливові дощі, грози, град, ожеледиця, паморозь). Спостереження проводяться згідно «Настанов державної гідрометслужби України» у двох фаціях, розміщених на висоті 998 м над рівнем моря.Фації належать до урочища пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Урочище знаходиться у місцевості давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора.

Метеопост №1(лучна фація – виположена поверхня з вторинною різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному ґрунті).

Моніторингові характеристики:

• атмосферний тиск;
• хмарність (загальна хмарність, хмарність нижнього ярусу, види хмарності);
• тривалість сонячного сяйва;
• температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
• температура повітря на висоті 0,5 м;
• відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
• температура на поверхні ґрунту (снігу);
• температура ґрунту у вегетаційний період на глибинах 5см, 10 см, 15 см, 20 см;
• атмосферні опади (кількість, кислотність);
• атмосферні явища;
• висота снігового покриву;
• запаси води у сніговому покриві.

З 2007 року на метеопості №1 функціонує автоматична метеорологічна станція фірми «Фішер», що фіксує усереднені щосекундні дані кожні 15 хвилин для 12 мікрокліматичних показників:

• атмосферний тиск;
• температура повітря на висоті 2 м;
• відносна вологість повітря на висоті 2 м;
• температура ґрунту на глибинах 10 см, 20 см, 40 см;
• атмосферні опади (сума та інтенсивність);
• сумарна сонячна радіація;
• вітер (напрям, швидкість, максимальне значення);

Метеопост №2(лісова фація– слабохвиляста дуже полога поверхня з вологою квасеницевою сураменню на бурому гірсько-лісовому сильноскелетному сильнощебенюватому ґрунті).

Моніторингові характеристики:

• температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
• температура повітря на висоті 0,5 м;
• відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
• температура на поверхні ґрунту (снігу);
• атмосферні опади;
• атмосферні явища;
• висота снігового покриву;
• запаси води у сніговому покриві;

Фіксація ходу температури та вологості повітря на висоті 2 м здійснюєтьсясамописцями (термограф, гігрограф).

2. Гідрологічні спостереження проводяться за динамікою рівнів і витратами води, тепловим та льодовим режимами в річці Прут і її допливах, а також небезпечними гідрологічними явищами (паводки, повені).

Гідрологічні спостереження організовані згідно «Настанов державної гідрометслужби України№ на трьох гідропостах:

• р. Прут (гідропост №1);
• р. Припір (гідропост №2);
• р. Форещанка (гідропост №3);

Моніторингові характеристики:

• рівень води;
• швидкість течії;
• температура води;
• кислотність води;
• льодовий режим (льодові явища);

Подекаднопроміряються поперечні перерізита визначають витрати води.

Даніспостереженьзаносяться у спеціальніжурналитапісляперевіркивводяться в електронний банк даних для збереження і подальшогоаналізу.

3. 3. Фенологічніспостереження проводяться заосновними фенофазами (вегетація, цвітіння,плодоношення тощо) домінантних для лісистого середньогір’я рослин трав’яного, чагарникового, чагарничкового та деревного ярусів.На Чорногірському географічному стаціонарі ці спостереження започатковані у 2001році та проводяться на трьох фенопостах:

• фенопост №1 (метеомайданчик №2). Фація виположеної поверхні з різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному грунті. Урочище пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. Види рослин: ялинаєвропейська, малина,  кременабіла,  квасеницязвичайна,  ожикалісова, зеленчук жовтий, анемона дібровна.
• фенопост №2 (острів у руслі р. Прут навпроти стаціонару). Фація слабозаболоченої поверхні заплави р. Прут з домінуванням вільхи і кремени на бурих гірсько-лісових сильноскелетних неглибоких грунтах. Урочище заплавної поверхні, складеної супіщано-галечниковим алювієм і валунами. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора.Види рослин: вільхасіра,кременабіла,калюжницяболотна, анемона дібровна,гадючникв’язолистий,морква дика.
• фенопост №3 (схил хребта Озірний). Фація спадистої частини схилу з вологою зірочниково-маренковою субучиною на бурихгірсько-лісових середньощебенистих середньопотужних грунтах. Урочище спадистої частини схилу південно-західної експозиції складеного середньоритмічним пісковиково-глинистим флішем. Висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогіря.Види рослин: бук лісовий,чорниця,зірочник  лісовий,маренказапашна,зубницябульбиста,копитнякєвропейський,пiдмаренниксередній.

4. 4. Геоморфологічнідослідженняпроводяться на дослідних трансектах та ділянках з 2006 р.Стаціонарними методами досліджуються ерозійно-акумулятивна діяльність р. Прут (донна та бічна ерозія), рекреаційна трансформація туристичних шляхів;напівстаціонарними методами – зсувні процеси в долині р. Прут, що часто поєднуються з невеликими осипищами (два дослідні майданчики).

• Дослідження руслових деформацій р. Прут проводиться на восьми поперечних перерізах в околицях ЧГС у весняний та осінній періоди (травень, вересень) та після проходження паводків.

Метою є вивчення сезонних горизонтальних та вертикальних трансформацій і морфометричних характеристик заплавно-руслового комплексу р. Прут, контроль проходження активних руслоформуючих паводків та небезпечного поширення берегової та донної ерозії, що призводить до локальних бокових підмивів дорожнього полотна та динамічних процесів на дорожніх відкосах. Дослідження проводяться методом повторного нівелювання типових поперечних профілів.У травні та вересні на ключових ділянках здійснюється фотофіксація стану русла та заплави р. Прут.

• Дослідження морфодинаміки стежкових поверхоньпроводиться на чотирьох ключових ділянках (лісовий метеомайданчик ЧГС, Еколого-пізнавальні стежки «Припір – Заросляк» та «Заросляк – г. Говерла», хр. Озірний).

Метою є вивчення змін морфологічних та морфометричних характеристик стежкових поверхонь і ерозійних промивин, сезонної динаміки та спрямованості дигресійних та ерозійно-акумулятивних процесів в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), розробка схем типізації мікрорельєфу та рекомендацій щодо регулювання процесів трансформації рельєфу туристичних маршрутів. Дослідження проводяться методом повторного мікронівелювання типових поперечних та поздовжніх профілів.Антропогенне навантаження розраховується для лісового метеомайданчика ЧГС. У травні та вересні проводиться фотофіксація стану стежкових поверхонь на ділянках спостережень.

1. II. Напівстаціонарні різносезонні спостереження

проводяться на трьох дослідницьких полігонах і двох трансектах працівниками лабораторії, викладачами, аспірантами із залученням студентів згідно прийнятої Програми наукових досліджень.

III.Експедиційні маршрутні польові дослідження

проводяться науковими співробітниками, аспірантами, пошукувачами та студентами географічного факультету й інших факультетів ЛНУ імені Івана Франка, а також інших вузів України та закордону згідно Договорів про співпрацю. Дослідження відбуваються в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), гірському масиві Чорногора та інших гірських масивах шляхом одно- та кількаденних експедиційних маршрутів.

За результатами експедиційних, напівстаціонарних і стаціонарних досліджень виконуються кандидатські та докторські дисертації аспірантами, пошукувачами і докторантами (захищено 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій), а також курсові, дипломні та магістерські роботи студентами (близько 10 щороку). Отримані результати висвітлені в численних наукових працях (понад 350), в тому числі в 6-ти монографіях і в 5-ти навчальних посібниках.