Концепції еволюції флювіального і еолового морфолітогенезу та їхнє застосування для збереження геоспадщини і геотуризму
Розроблено просторово-часові моделі розвитку та взаємодії флювіальних і еолових процесів у перигляціальних умовах плейстоцену, зокрема нову концепцію впливу плейстоценових льодовиків на переніс еолового матеріалу, а також функціонування річкових долин, які знаходилися у зоні їхнього впливу; виокремлено перспективні заповідні об’єкти флювіального і еолового морфолітогенезу (геологічна пам’ятка, геологічний заказник) у межах території досліджень; окреслено мережу геотуристичних об’єктів та геотуристичних тематичних шляхів на базі опорних розрізів та реліктових форм. У методолого-методичному плані опрацьовано проблематику предметної сутності “геоспадщини” з урахуванням зарубіжного та вітчизняного досвіду.
Реконструкція напрямів палеовітрів у перигляціальних лесах Центральної та Східної Європи відкрила нову можливість для вивчення хронології скандинавських зледенінь та аналізу їхнього впливу на процеси формування плейстоценових лесово-ґрунтових серій. Варто відзначити, що зв’язок коливання краю льодовика з процесами лесонагромадження у перигляціальній зоні встановлено вперше у світовій практиці.
На прикладі розрізу Роксолани вперше для території України визначено силу вітру та напрями еолового транспорту в плейстоцені, а також обґрунтовано джерела пилуватого лесоутворювального матеріалу. Доведено, що основними джерелами еолового матеріалу для формування потужного лесового покриву у Роксоланах були Карпатський та Подільський регіони. Новим для України є виявлення палеомагнітного екскурсу Hilina Pali у розрізі лесово-ґрунтової серії Рівне. Його вік складає 18 тис. р., що повинно стати важливим репером для удосконалення стратиграфії плейстоценової лесово-ґрунтової серії перигляціальної зони.
Результати вивчення терасового комплексу засвідчили хибність використання тільки морфологічних параметрів терас для встановлення їхньої номенклатури та кореляції і підтвердили незаперечну перевагу історико-геологічного трактування терміну “річкова тераса”.