Про відкриття у Львівському національному університеті спеціалізації «Екологічна та інженерна геоморфологія і палеогеографія»

У світлі сучасних вимог і завдань МОН України, одним із найважливіших  завдань будь-якої науки є розвиток її прикладних напрямів з метою практичного використання існуючих наукових знань. Екологічна та інженерна геоморфологія – напрями в геоморфології, що вивчають рельєф поверхні Землі як головний компонент сучасних і давніх природних та природно-господарських систем.

Першим важливим напрямом екологічної та інженерної геоморфології є вивчення сучасних і давніх небезпечних рельєфотворчих процесів, що безумовно були і є визначальними для проживання людей, функціонування природних і природно-господарських систем. Сучасні геоморфологічні процеси, їх розвиток є не тільки небезпечними з позиції умов і загроз проживання та господарювання людей, але й із позиції розподілу й перерозподілу забруднюючих елементів, формування джерел вторинного забруднення довкілля, перерозподілу речовини й енергії в природних та природно-антропогенних системах та їхнє функціонування. Практичні знання і навики  з вивчення та оцінювання цих процесів, їх розвитку й поширення необхідні  при проектуванні, будівництві та експлуатації господарських об’єктів, плануванні та організації землекористування, при рекреаційному використанні території тощо. Цей напрям базується на інженерно-геоморфологічному аналізі та тісно пов’язаний з інженерною й антропогенною геоморфологією.

Другим важливим  напрямом  екологічної та інженерної геоморфології є  вивчення рельєфу з  позиції його значимості як визначального компоненту ландшафту природоохоронних територій, а також як самостійного об’єкту геолого-геоморфологічних досліджень, що має свою науково-пізнавальну цінність та є об’єктом охорони у статусі пам’яток неживої природи.

Екологічна  та інженерна геоморфологія інтегрують знання із різних напрямів та окремих наук, зокрема інженерної геоморфології і геології, палеогеографії, антропогенної і динамічної геоморфології, геохімії ландшафтів та екології. Вони розкривають і пояснюють взаємодію та взаємовпливи в системі «рельєф–довкілля–людина», з позиції вивчення рельєфотворчих процесів, морфології рельєфу, його генезису та охорони.

Знання і практичні навики фахівців з екологічної та інженерної геоморфології важливі для державних і приватних інституцій, наукових організацій, природоохоронних установ (заповідників, національних парків) та приватного бізнесу. Проведення еколого-геоморфологічного аудиту, експертизи, оцінювання еколого-геоморфологічних ризиків при вкладанні фінансових інвестицій вже є першочерговою необхідністю сьогодення. Актуальним залишається виконання еколого-геоморфологічного моніторингу розвитку небезпечних сучасних геоморфологічних процесів, проведення еколого-географічних експертиз.

Підставою створення нової спеціалізації на кафедрі є новітні тенденції розвитку  геоморфології та палеогеографії, наявність значного теоретико-методичного доробку і наукового потенціалу (заслуженого працівника освіти України і заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка, професора Я. Кравчука, заслуженого діяча науки і техніки України професора А. Богуцького, доктора географічних наук Л. Дубіс, 9 кандидатів наук, доцентів і 1 старшого наукового співробітника), належною роботою науково-дослідної  лабораторії (НДЛ-51). Працівниками НДЛ-51 протягом тривалого часу виконано більше як 25 держбюджетних і госпдоговірних тем, складовою яких є проблематика охорони і використання рельєфу для природоохоронних, інженерних і рекреаційних потреб, функціонування навчальної відповідного профілю лабораторії тематичного картографування, значне методичне забезпечення та науково-методичні публікації співробітників кафедри. Зазначимо, що перша наукова школа з екологічної геоморфології в Україні заснована доктором географічних наук, професором І. Ковальчуком на кафедрі геоморфології ЛДУ імені Івана Франка у 90-х роках ХХ ст. Важливим є практичні напрацювання НДЛ-51, візитною карткою якої є прикладна природоохоронна тематика – розроблення Проектів організації території заповідників («Розточчя», «Медобори», «Горгани»), національних природних парків ( «Яворівський», «Ужанський», «Галицький», «Гуцульщина» та ін.) і регіональних ландшафтних парків заходу України.

За участі кафедри в 1995 році створено Громадський благодійний «Еколого-географічний фонд» (засновники: Ю. Зінько і  Я. Кравчук), який став однією з перших в Україні проекологічних громадських ініціатив. Цією організацією за час її існування реалізовано понад 30 проектів щодо охорони природи, вирішення екологічних проблем, сталого розвитку регіонів, транскордонного співробітництва. У виконанні та реалізації цих проектів активну участь брали студенти-геоморфологи, що було важливим для їхньої реалізації у майбутньому як фахівців. Випускники з пропонованої спеціалізації будуть фахово підготовлені для роботи у наукових, рекреаційно-туристичних і еколого-освітніх підрозділах національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, природних і біосферних заповідників України, мережа яких стрімко розширюється. На сьогодні вже створено 19 природних і 5 біосферних заповідників, 49 національних парків, 81 регіональних ландшафтних парків.

Випускники спеціалізації «Екологічна та інженерна геоморфологія» будуть здатні виконувати науково-дослідні роботи за такими циклами:

Польовий еколого-геоморфологічний:

–    розробка рекомендацій для створення геопарків;

• проведення великомасштабних інженерно-геоморфологічних обстежень території;
• проведення великомасштабного (1:10 000 – 1:100 000) геоморфологічного картографування територій національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, природних і біосферних заповідників;
• картування сучасних геоморфологічних процесів і оцінки ризику їх виникнення та розвитку;
• оцінка еколого-геоморфологічних наслідків ерозійних процесів, активізованих внаслідок різних видів господарської діяльності;
• оцінки динаміки, та розвитку тенденцій небезпек геоморфологічних процесів у межах урбосистем;
• оцінка загроз у тому числі розвитку небезпечних флювіальних процесів та прогнозування  їх можливих наслідків;
• проведення еколого-геоморфологічного аналізу басейнових систем та оцінка тенденцій зміни екологічної ситуації у різнорангових басейнових системах;
• виконання еколого-геоморфологічної оцінки урбаністичних територій;
• створення геоморфологічних карт у форматі географічних інформаційних систем (ГІС) для територій з різними видами природокористування та природно-заповідних об’єктів;
• оцінювання природоохоронної, наукової, пізнавальної, рекреаційної й естетичної цінності геолого-геоморфологічних об’єктів.

Проектно-рекомендаційний:

• розробка рекомендацій щодо величини антропогенного навантаження на різнорангові природні системи із метою збереження їхньої природної рівноваги;
• проведення еколого-геоморфологічного аудиту певної території чи господарського об’єкту;
• надання рекомендацій щодо оптимального використання рельєфу з урахуванням екологічних нормативів і вимог;
• розробка заходів для запобігання розвитку та мінімізації наслідків прояву сучасних геодинамічних процесів та виникнення техногенних катастроф;
• розробка рекомендацій щодо захисту об’єктів, угідь і населених пунктів від несприятливих геодинамічних процесів;
• розробка рекомендацій щодо рекультивації порушених земель;
• підготовка обґрунтувань щодо заповідання цінних пам’яток неживої природи (геоморфологічних, геологічних, гідрологічних);
• розроблення природничих та освітніх маршрутів з використанням пам’яток неживої природи на природно-заповідних територіях;
• розробка рекомендацій щодо збереження пам’яток неживої природи.

Інформаційний:

• надання інформації щодо інженерно-геоморфологічних умов певної території та можливості її використання у різних цілях;
• надання інформації щодо розвитку геоморфологічних процесів у минулому для прогнозування їхнього  розвитку у майбутньому;
• створення баз даних про сучасні геоморфологічні процеси та їхнє поширення на конкретних територіях;
• створення баз даних про давні умови розвитку природи з метою прогнозування розвитку природних процесів, у зв’язку зі зміною клімату на Землі;
• популяризація знань про цінні геоморфологічні, геологічні й гідрологічні пам’ятки природи як об’єкти геоспадщини (підготовка путівників, буклетів тощо, інформаційне облаштування музеїв природи і еколого-освітніх пунктів природно-заповідних установ).

Консультативно-просвітницький:

• надання фахових консультацій щодо еколого-геоморфологічних ризиків стосовно певної території  у зв’язку з її господарським використанням;
• проведення міжнародних та всеукраїнських конференцій, семінарів з метою обміну науковим досвідом та розв’язання низки проблемних завдань екологічної  та інженерної геоморфології і палеогеографії;
• надання консультацій щодо охорони і раціонального використання пам’яток неживої природи.

Відкриття спеціалізації «Екологічна та інженерна геоморфологія і палеогеографія» у Львівському національному університеті імені Івана Франка  дасть змогу залучити  випускників шкіл та студентів до отримання важливих практичних знань і навиків щодо оцінювання еколого-геоморфологічного стану природних і природно-господарських систем, сприятиме розвитку теоретико-методологічної бази відповідних навчальних дисциплін та розробці нових природоохоронних проектів і практичних інженерно-геоморфологічних рекомендацій.