На Чорногірському географічному стаціонарі відбулась 12 польова школа-семінар гірського ландшафтознавства
23-28 липня 2018 року на Чорногірському географічному стаціонарі відбулась чергова 12 польова школа-семінар гірського ландшафтознавства.
Найбільшою делегацією учасників школи стали викладачі і студенти із Мелітопольского державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Також у роботі школи-семінару взяв участь Кречуняк Ю. П., старший науковий співробітник Верховинського регіонального історико-краєзнавчого музею «Гуцульщина», викладачі, аспіранти і працівники кафедри фізичної географії ЛНУ імені Івана Франка. Традиційно робота школи-семінару поєднувала польові наукові екскурсії і доповіді. Учасники зробили виходи на гг. Пожижевську і Кукуль в ході яких змогли ознайомитись із роботою сніголавинної метеостанції, особливостями ведення полонинського господарства, проблемами формування терасованих днищ річкових долин у ландшафті Чорногора . Потрібно відзначити, що цьогорічна школа-семінар проходила в складних метеоумовах, при майже постійних дощах, проте це не зменшило ентузіазму в її учасників.
Цікаві доповіді були присвячені проблемам адаптивного туризму в Україні і Карпатах, метеорологічним і дердрохронологічним дослідженням у Чорногорі, проблемі висотної ландшафтної ярусності в Українських Карпатах. Обмін думками і дискусії тривали і під час вечірніх засідань.
Мабуть, найемоційнішою частиною школи-семінару був триденний польовий вихід в малодосліджену частину Українських Карпат – хребет із г. Сивуля. Базувались учасники школи-семінару в «Будинку мисливця» на території Державної резиденції президента України «Синьогора», що біля с. Стара Гута Богородчанського району Івано-Франківської області. Висловлюємо подяку всім тим, хто посприяв у наданні таких комфортних умов для проживання!
В ході перебування в підніжжі хребта Сивулі було виявлено потужні (40 м і більше) тераси рр. Бистриці-Солотвинської та її притоки Лопушної, складені валунами більш ніж метрового діаметру і ускладненої на її поверхні видовженими грядами до 5 м висотою, розділеними старорічищами. Подібні відклади і форми рельєфу порівнювали із аналогічними утвореннями із басейну верхів’я Прута у Чорногорі. Учасники відбули цікавий коловий маршрут вздовж долини р. Лопушної, далі вздовж хребта із вершинами Борівка, Лопушна, Сивуля через полонину Рущина із витоком р. Бистриця-Солотвинська , і далі вздовж її долини через ур. Межиріки із поверненням на місце ночівлі. В ході маршруту, який часом проходив у складних фізичних умовах (розмиті річкою ділянки стежок, дороги без мостів, греготи) , можна було бачити чудові пейзажі. Особливу увагу привертали майже плоскі горганські вершини (г. Ігровець), положення верхньої межі лісу, зарості криволісся («лиличу»), добре збережені белігеративні форми із Першої світової війни. В ході перебування на школі-семінарі всі учаники мали змогу вдосхочу поласувати чорницями, назбирати грибів, які в цей же день ставали смачним додатком до страв, зварених у казані.
Остаточно всі учаники школи-семніру здружились після цікавих екскурсій Львовом , відвідин відомої «Криївки», де за дружніми піснями остаточно розвіялись міфи про «западенців». Обмінявшись взаємними запрошеннями щодо відвідин наступної школи-семінару в Карпатах і Мелітополя, її учасники тепло розпрощались.
