Розпочався XV науково-практичний семінар за міжнародної участі «Проблеми геоморфології і палеогеографії українських Карпат та прилеглих територій»

17 жовтня 2025 року стартував XV науково-практичний семінар за міжнародної участі «Проблеми геоморфології і палеогеографії українських Карпат та прилеглих територій», присвячений 75-річчю кафедри геоморфології і палеогеографії географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Організатори заходу – кафедра геоморфології і палеогеографії ЛНУ ім. Івана Франка та КЗ ЛОР «Адміністрація історико-культурного заповідника “Стільське городище ”».

Під час урочистого відкриття семінару учасників привітала проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Христина Міліянчук. «Львівський університет славиться своєю школою географічних студій, яка охоплює всі найактуальніші напрями досліджень науки про Землю. Сьогодні свій ювілей святкує кафедра геоморфології і палеогеографії, тож я щиро вітаю її колектив та бажаю подальшої натхненної роботи, нових звершень та невпинного розвитку. Наукова робота, яку провадять працівники кафедри, є надзвичайно важливою і натхненною водночас, адже Ви безпосередньо досліджуєте наші Українські Карпати, природно-заповідні території, роблячи свій вагомий внесок у розвиток української географічної науки, і водночас плекаєте в студентської молоді любов до нашої прекрасної природи, до української землі», – підкреслила Христина Міліянчук.

До присутніх звернувся декан географічного факультету Володимир Біланюк. «Шановні колеги, українське суспільство переживає складні часи, наша держава перебуває у стані війни, ми боремось за наше спільне майбутнє. Я дякую Збройним Силам України, які тримають наше небо, боронять українську землю. Саме завдяки їхньому чину ми маємо змогу продовжувати займатися наукою, готувати нових фахівців і виховувати молоде покоління українців. Мені приємно, що сьогодні ми зібралися тут з нагоди ювілею кафедри геоморфології і палеогеографії – фундаментальної кафедри географічного факультету, знаної в Університеті, знаної в Україні та в усій Європі», – акцентував Володимир Біланюк та пригадав імені відомих науковців, які творили історію кафедри, зробили вагомий внесок у розвиток геоморфології і палеогеографії.

Теплі слова привітань колективу кафедри адресували колеги та друзів з наукових та освітніх закладів України та Польщі: ПРаТ «Геотехнічний інститут», Національного природного парку «Гуцульщина», Карпатського національного природного парку, Яворівського національного природного парку, Природного заповідника «Медобори», Природний заповідник «Розточчя», Інституту географії НАН України, Басейнового управління водних ресурсів Західного Бугу та Сяну Державного агентства водних ресурсів України, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Яґеллонського університету (Польща), Люблінського Католицького університету ім. Івана-Павла ІІ (Польща), Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Також колег привітали представники інших кафедр географічного факультету та Первинної профспілкової організації студентів Львівського національного університету імені Івана Франка. Під час урочистого відкриття заходу працівники кафедри одержали подяки та грамоти від колег і партнерів.

Під час пленарного засідання прозвучала доповідь від завідувачки кафедри геоморфології i палеогеографії Лідії Дубіс, присвячена 75-тиліттю кафедри, її історії та видатним постатям, що творили науковий поступ. Працівники кафедри ділились своїми напрацюваннями на теми: «Палеогеографічні дослідження кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського університету», «Дослідження кафедри геоморфології і палеогеографії Львівського університету на природно-заповідних територіях».

За їхніми словами, кафедра геоморфології i палеогеографії була заснована професором Петром Цисем у 1950 року. На кафедрі успішно функціонують наукова школа «Регіональної, інженерної та екологічної геоморфології» та науковий напрям «Палеогеографії плейстоцену». Понад 60-років на кафедрі працював видатний дослідник Українських Карпат, багаторічний завідувач кафедри і декан географічного факультету, відомий у світовій науковій спільноті професор Ярослав Кравчук – фундатор наукової школи «Регіональної, інженерної та екологічної геоморфології».

Сьогодні у структуру кафедри входить науково-дослідна лабораторія інженерно-географічних, природоохоронних і туристичних досліджень, кабінети геоморфології і палеогеографії та геоморфологічної карти. Кафедра є куратором Дністерського географічного стаціонару, який є базовим для проходження практик студентів географічного факультету.

До провідних наукових напрямів досліджень кафедри належать: регіональний геоморфологічний і палеогеографічний аналіз, палеогеографія плейстоцену, інженерна геоморфологія, динаміка сучасних рельєфоутворювальних процесів і геозагрози, геоморфологічне картування iз застосуванням ГІС та ДЗЗ, природоохоронне проектування, геоархеологія. На кафедрі також інтенсивно проводяться дослідження, пов’язані з проблематикою геоспадщини, геотуризму та геоосвіти.

Міжнародна співпраця налагоджена з науковими інституціями Польщі: університетом Марії Кюрі-Склодовської – UMCS, Люблінським Католицьким університетом Яна Павла ІІ, Варшавським, Ягеллонським, Вроцлавським, Гданським, Жешувським університетами, університетом Яна Кохановського в Кельцах, університетом імені Адама Міцкевича у Познані, Державним геологічним інститутом – Державним дослідницьким інститутом, м. Варшава; Інститутом геологічних наук ПАН.

Надалі конференція продовжилась секційними засіданнями, які охоплюють геоморфологічні дослідження у контексті сучасних викликів, сучасні напрями палеогеографічних досліджень та збереження геоспадщини. Також у перший день роботи конференції відбулось відкриття стенду «Професор Ярослав Кравчук» в аудиторії «Корифеїв географії».

На наступний день роботи семінару заплановані тематичні екскурсії Львівщиною. Учасники відвідають відслонення нижньобаденських (миколаївських) пісковиків на північній околиці м. Миколаїв, печерний комплекс, відомий як австрійський комплекс фортифікаційних споруд часів Першої світової війни (штольня №1) та скельний храм VIII–XIV ст. Карстово-суфозійні утворення та сейсмодислокації у товщі нижньобаденських пісковиків і пісків у Глухівецькому піщаному кар’єрі.

Науковці зможуть оглянути геологічну пам’ятку природи «Відслонення тортонських пісковиків із викопною фауною» поблизу с. Тростянець, середньовічне городище білих хорватів на околиці с. Стільсько (Стільське городище), природні та штучні скельні утворення в урочищі «Диравець» на околиці с. Дуброва, скелю з трьома печерами поблизу с. Ілів. Після обіду в польових умовах заплановане підведення підсумків і закриття наукового семінару.

Джерело: Пресцентр