LoessFest 2026: професор Андрій Богуцький та доцентка Олена Томенюк взяли участь у міжнародній конференції в Болгарії
На початку вересня 2026 р. викладачі кафедри геоморфології і палеогеографії – професор Андрій Богуцький та доцентка Олена Томенюк – взяли участь у міжнародній науковій конференції LoessFest 2026, яка відбулася в Крапці (Болгарія), на мальовничому узбережжі Чорного моря. Приємно відзначити, що наші науковці також долучилися до роботи Наукового комітету конференції.
Конференцію організував Національний інститут геофізики, геодезії та географії Болгарської академії наук за підтримки Міжнародного союзу з вивчення четвертинного періоду (INQUA). У заході взяли участь науковці з Франції, Німеччини, Польщі, Сербії, Чехії, Швейцарії, Данії, Угорщини, Туреччини, Китаю, Індії, Бразилії та інших країн.
Українські дослідження також були представлені на міжнародному рівні. Андрій Богуцький та Олена Томенюк виголосили три доповіді, у яких презентували результати досліджень палеокріогенезу та археологічних культурних горизонтів, збережених у лесово-ґрунтовій серії України.
Ці дослідження виконуються в межах гранту Національного фонду досліджень України «Геоморфологічна спадщина плейстоцену: перигляціальний рельєф лесових височин України як літопис глобальних кліматичних змін».
LoessFest – це не лише доповіді та наукові дискусії. Важливою частиною конференції стали польові виїзди до природних і антропогенних розрізів, де учасники могли безпосередньо обговорювати особливості будови лесово-ґрунтових товщ. Зокрема, науковці відвідали розрізи в Крапці та великий каоліновий кар’єр Колобар, у якому відкривається потужна покривна лесова товща.
Окрім наукової програми, учасники мали можливість познайомитися з культурно-історичною спадщиною Болгарії. Особливе враження залишило відвідання фракійської царської гробниці в археологічному заповіднику «Сборяново» у Свештарах – об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО.
Такі міжнародні зустрічі дають змогу не лише представляти результати українських досліджень, а й обмінюватися досвідом, обговорювати нові підходи до вивчення минулих кліматичних змін та зміцнювати міжнародну наукову співпрацю.
