Дослідження загальних фізичних властивостей грунтів здобувачами біологічного та географічного факультетів у межах дисципліни «Ґрунтознавство»
У перші дні березня 2026 року здобувачі 2 курсу біологічного і 1 курсу географічного факультетів спеціальностей 101 «Екологія» і 103 «Ґрунтознавство та експертна оцінка ґрунтів» вивчали загальні фізичні властивості ґрунтів під час лабораторного заняття з «Ґрунтознавства». У лабораторії аналізу ґрунтів і природних вод здобувачі під керівництвом доцентів Галини Іванюк, Оксани Бонішко дослідили чотири показники, використовуючи спеціальне обладнання : пікнометр для визначення щільності твердої фази ґрунту, ріжуче кільце для відбору ґрунту непорушеного складу, розтоплений парафін для ґрунтового агрегату і визначення щільності будови, а також сушильну шафу, ексикатор, ваги.
Дана робота сприяє моніторингу стану ґрунту, тому потрібна і для біологів і географів. Для біологів знання щільності будови ґрунту є критичним, оскільки цей показник безпосередньо визначає умови життя для рослин і мікроорганізмів, вказує на врожайність культур, а також дозволяє визначити стиглість ґрунту до початку польових робіт. Для ґрунтознавців точне вимірювання щільності будови ґрунту має вирішальне значення для уточнення оцінок запасу мінералів, органічного карбону в ґрунті, поживних речовин для рослин у ґрунті та їх змін у часі та просторі, а також характеризує рух повітря і води через ґрунт.
Отже, збалансоване навчання дає гарний результат, коли академічні лекції професора Ігоря Папіша доповнюються з практичним досвідом. Робота з лабораторними та польовими даними дала можливість здобувачам скріпити знання і дати відповідь на питання : чому щільність твердої фази ґрунту є стала величина для певного типу ґрунту і не підлягає зміні у часі, а щільність будови і загальна шпаруватість ґрунтів мають динамічний характер і можуть коливатись в значеннях на одному полі залежно від виду рослинного покриву, обробітку ґрунту; чому ці показники використовуються як непрямі показники для визначення ущільнення ґрунту у верхньому шарі.
На знімках студенти БЛЕ-21.
Автор: Оксана Бонішко