← Назад до списку

Хомицький Олег Романович

Позивний «Стамбул»
Пластове псевдо «Ураган»
15.09.1991 — 30.01.2025

Інформація

Статус
Випускник
Кафедра / підрозділ
Туризму
Звання / посада
Лейтенант, заступник начальника штабу аеромобільного батальйону
Підрозділ / частина
79-а окрема десантно-штурмова Таврійська бригада Десантно-штурмових військ Збройних сил України
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (01.04.2025 р., посмертно); Відзнака Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» (06.12.2023 р.); Відзнака Міністра оборони України медаль «Захиснику України» (08.12.2023 р.); Відзнака за оборону Мар'їнки (31.12.2023 р.); Залізний Пластовий Хрест (04.02.2025 р., посмертно)

Обставини

Місце загибелі
Біля м. Курахове Покровського району Донецької області
Місце поховання
М. Львів, Личаківський військовий цвинтар (27 сектор, 3 ряд, 5 місце)

Біографія / опис

Олег Романович Хомицький народився 15 вересня 1991 р. у Львові. Навчався в школі № 66.
У 2013 р. закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка, де навчався на кафедрі туризму географічного факультету.
Був пластуном, вихованцем гуртка «Саламандри» куреня ч.1 ім. Короля Данила. Пластову присягу склав 30 квітня 2006 р. Брав участь у численних пластових таборах і вишколах.
Активно займався бігом, плаванням та водними сплавами. Був фанатом футбольного клубу «Карпати» (Львів), представником колективу «Pride».
У цивільному житті працював у Львові гідом в туристичній фірмі «Аккорд тур», згодом – в Одесі у компаніях «Бамба» та «Cactus». Останні роки перед війною був керуючим у «Сільпо». Колеги згадують Олега як людину, яка завжди дбала про інших і ніколи не проходила повз чужу потребу. Паралельно з роботою продовжував займатися спортом і власним прикладом популяризував здоровий спосіб життя. Брав участь у бігових півмарафонах та марафонах. У 2019 р. здобув один із найскладніших титулів у тріатлоні – Ironman Barcelona.
У 2013 р. Олег познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Влітку 2014 р. вони одружилися та переїхали до Одеси, а навесні 2016 р. в родині народилася донька Міра.

Бойовий шлях
Восени 2022 р. став до лав Збройних сил України, взявши собі позивний «Стамбул». Служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади ДШВ ЗСУ. У званні лейтенанта був заступником начальника штабу аеромобільного батальйону. Навіть на службі не полишав спорту – у додатку Strava можна було побачити, як його маршрути з мирних міст перемістилися на лінію фронту. Побратими та посестри згадують Олега як людину з добрим гумором, внутрішнім спокоєм і здатністю підтримати інших у найскладніших обставинах. Перед лицем смертельної небезпеки він зберігав професіоналізм і вірність своїй справі. Пройшовши шлях від бійця на передовій до начальника групи планування, ніколи не цурався виходити на завдання. Олег Хомицький загинув 30 січня 2025 р. під час виконання бойового завдання на Курахівському напрямку Донецької області. Рівно через три місяці народився його син Маркіян, який знатиме батька тільки зі світлин, розповідей рідних, друзів та побратимів.

Увічнення пам’яті
17 вересня 2025 р. на будівлі середньої школи № 66 м. Львова встановлено меморіальну дошку на честь Олега Хомицького.
Імʼя полеглого захисника увічнене на «Стіні памʼяті» в місті Одеса на вул. Пастера 5.
На географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. П. Дорошенка, 41): пам’ятний стенд «Герої-географи».