Тарас Гаврилишин ародився 20 квітня 1985 у м. Львів.
Вступив до Пласту в 1997 році. Належав до юнацького куреня ч. 15. ім. Павла Полуботка у Львові, а згодом до 25 куреня УСП “Чорноморці” ім. Святого Миколая.
З 2005 по 2010 р. навчався на географічному факультеті ЛНУ імені Івана Франка, випускник кафедри геоморфології і палеогеографії.
Після навчання займався знакуванням гірських маршрутів, був туристичним гідом по Карпатах. Останні кілька років займався будівництвом сучасних човнів різних типів.

Бойовий шлях
На початку 2000-х проходив строкову військову службу у складі Збройних Сил України.
В перші дні повномасштабного вторгнення, разом із іншими побратимами з куреня «Чорноморці», зголосився добровольцем до лав Збройних сил України. Відбував службу у 45 окремій артилерійській бригаді імені генерала Мирона Тарнавського (старший оператор-розвідник відділення управління взводу управління протитанкової батареї протитанкового дивізіону бригади).
Був одним з тих, хто доклався до створення у короткий термін протитанкового дивізіону як боєздатного підрозділу. За власної ініціативи організував та проводив заняття з військової топографії, основ маскування, інженерного обладнання позицій та розмінування територій для особового складу всіх взводів дивізіону.
На етапі формування підрозділу підтримував активну співпрацю із численними волонтерськими організаціями, завдяки чому суттєво покращився матеріально-технічний стан підрозділу.
Із червня 2022 р. у складі підрозділу брав участь в обороні н.п. Кривий Ріг Дніпропетровської області, пізніше у звільненні Херсонської області.
Тарас на високому професійному рівні проводив інженерне проектування та побудову бліндажів у місці зосередження та маскування техніки, озброєння і місць розташування особового складу. Забезпечував розвідку та облаштування позицій, а також прив’язку орієнтирів і створення карточки стрільби батареї.
У жовтні 2022 р. під час звільнення Херсонської області, згідно бойових розпоряджень ОУВ “Херсон”, проводив розвідку доріг слідування батареї під час зміни вогневих позицій.
Під час одного із бойових виїздів, поблизу н.п. Осокорівка розвідувальна група під керівництвом Тараса зустріла групу розвідки реактивного дивізіону 128 ОГШБр, автомобіль якої підірвався на вибуховому пристрої. Діючи професійно та рішуче Тарас оперативно забезпечив постраждалим першу медичну допомогу та доправив їх до найближчого стабпункту.
Під час боїв за звільнення н.п. Осокорівка, Петрівка, Хрещенівка, Шевченківка, Українка, Золота балка та н.п. Новоолександрівка Херсонської області група розвідки під його командування забезпечувала розмінування місць розташування розрахунків батареї, розвідку доріг, визначала небезпечні напрямки під час вибору вогневих позицій, а також проводила мінування для запобігання проходженню техніки противника.
01.11.2022 р. близько 11 год. 00 хв. у с. Новоолександрівка Херсонської області ворог здійснив артилерійський обстріл місця розташування військовослужбовців 3 батареї протитанкового дивізіону. У результаті обстрілу Тарас Гаврилишин загинув.

Увічнення пам’яті

• На фасаді Львівської гімназії “Євшан” (вул. Любінська, 93-А) встановлено меморіальну таблицю Тарасові Гаврилишину.
• Через рік після його загибелі пластуни куренів “Чорноморці” та “Чорноморські хвилі” втілили останню волю Тараса та спорудили гірський притулок на пам’ять про нього на г. Параска (Сколівські Бескиди, Львівська обл.). https://tt.pryhystok.in.ua/
• На географічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка (вул. П. Дорошенка, 41): пам’ятний стенд «Герої-географи».