Кафедра фізичної географії

  • Про кафедру
  • Співробітники
  • Навчальні курси
  • Викладацький розклад
  • Дослідження
  • Методичні матеріали
  • Стратегія
  • Історія кафедри
  • Новини

«Фізична географія» – це «класична» назва сучасної науки, більше відомої тепер як геоекологія (ландшафтна екологія, ландшафтознавство), яка досліджує просторово-часові зміни у нашому довкіллі як геоекосистемі (ландшафті) для невиснажливого менеджменту біорізноманіття, сільськогосподарських земель, лісових угідь, водних ресурсів, урбанізованих територій тощо.

Фізична географія застосовує найпрогресивніші інформаційні технології – географічні інформаційні системи, автоматизоване опрацювання цифрових аеро- та космозображень, а також ландшафтні симулятори – у поєднанні з натурними експедиційними та стаціонарними (Чорногірський географічний стаціонар, Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар) спостереженнями.

Потреба у фізико-географічних дослідженнях зростає через виклики, пов’язані зі зміною клімату та суспільними трансформаціями, зокрема адаптацією до стандартів Європейського Союзу щодо менеджменту довкілля.

Кафедра є національним лідером у сфері екологічних досліджень ландшафтів від середини минулого століття. Співробітники кафедри, окрім викладацької роботи, беруть активну участь у міжнародному науковому житті та публікують свої дослідження у провідних наукових журналах світу. От і зараз ми реалізуємо пару захоплюючих прикладних дослідних проєктів у співпраці з німецькими та американськими колегами.

Кафедра пропонує навчання за освітньо-професійними/науковими програмами для здобуття ступенів:

бакалавр у рамках спеціальностей

«106. Географія» за спеціалізацією «Геоекологія та фізична географія»

«014. Середня освіта» за спеціалізацією «Географія»

магістр у рамках спеціальностей:

«103. Науки про Землю» за спеціалізацією «Геоекологічні інформаційні системи»

«106. Географія» за спеціалізацією «Геоекологія та фізична географія»

«014. Середня освіта» за спеціалізацією «Фізична географія»

доктор філософії у рамках спеціальності «103. Науки про Землю» зі спеціалізацією в дослідженнях організації та менеджменту ландшафтів як геоекосистем.

Співробітники

в.о. завідувача кафедриКРУГЛОВ Іван Станіславовичв.о. завідувача кафедри
доцент (сумісник)БІЛАНЮК Володимир Івановичдоцент (сумісник)
доцентКОСТІВ Людмила Ярославівнадоцент
доцентМАТВІЇВ Володимир Павловичдоцент
доцентСМАЛІЙЧУК Анатолій Дмитровичдоцент
доцентТИХАНОВИЧ Євген Євгенійовичдоцент
доцентШУБЕР Павло Михайловичдоцент
доцентШУШНЯК Володимир Миколайовичдоцент
доцентЯВОРСЬКИЙ Богдан Ігоровичдоцент
асистентБУРЯНИК Олеся Олексіївнаасистент
асистентЗЯБЛІКОВА Ірина Геннадіївнаасистент
лаборантМИХАЛЬЧУК Наталіялаборант
аспірантІВАНОВИЧ Богдан Васильовичаспірант
аспірантСИДОРУК Олена Андріївнааспірант
аспірантШАНДРА Юрій Ярославовичаспірант

1 курс

2 курс

3 курс

4 курс

5 курс

6 курс

Викладацький розклад



Методичні матеріали

Дослідження

  • Генезис, еволюція і структура ландшафтів (проф. А. В. Мельник, доц. Б. І. Яворський, доц. Л. Я. Костів, асист. О. О. Буряник).
  • Функціонування і динаміка ландшафтних комплексів (доц. В.І. Біланюк, доц. Л. Я. Костів, доц. Є. Є. Тиханович, доц. П. М. Шубер, доц. Б. І. Яворський, асист. Зябликова І.Г., зав. лаб. І.С. Гнатяк,  інж. О.Я. Бабич, інж. І.М. Притула).
  • Кліматичні та топокліматичні дослідження (доц. П. М. Шубер, доц. Л. Я. Костів).
  • Ландшафтно-гідрологічні дослідження (доц. В.І. Біланюк, доц. В.М.Шушняк, асп. Б.В. Іванович, асп. Шандра Ю.Я.).
  • Геоекологія та екологічне ландшафтознавство (проф. А. В. Мельник, доц. В. І. Біланюк, доц. І. С. Круглов, доц. Є.Є. Тиханович, доц. А.Д. Смалійчук, асист. О.О. Буряник, асп. О.А. Сидорук).
  • Моніторинг природного середовища на основі стаціонарних спостережень (проф. А. В. Мельник, доц. Л.Я. Костів, доц. П.М. Шубер, доц. Б.І. Яворський).
  • Ландшафтне планування, рекреація і туризм, збереження ландшафтного різноманіття і созологія ландшафтів (проф. А.В. Мельник, доц. В. П. Матвіїв, доц. В. М. Шушняк, зав. лаб. Г. С. Савка).

Участь у міжнародних проектах

  • Розвиток системи реєстрації землі в Україні. Проект ТАСІS (Швеція-Данія-Україна, 1997-1998 рр.)
  • Розвиток екологічно-зорієнтованого, сталого туризму та агробізнесу в Україні (Карпатський регіон). Проект Агенства США з міжнародного розвитку (США-Україна, 1998 р.)
  • Трансформаційні процеси у басейні Верхнього Дністра (Німеччина-Україна, 1998- 2006 рр.)
  • Підготовчий проект Програми сталого розвитку басейну річки Тиса (Проект Програми розвитку ООН, 2002 р.)
  • Міжнародний Водний Альяс Саксонії (IWAS)  (Німеччина – Україна, 2009-20012 рр.)
  • Ідентифікація та охорона старовікових лісів та пралісів в Українських Карпатах” (Реалізувався спільно Michael Succow Stiftungта і WWF Danube-Carpathian Programme, Німеччина –Україна, 2016-2018 рр.).
  • Екосистемна адаптація до змін клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей біосферних резерватів України (Німеччина–Україна, 2018-2021 рр.).

Стратегія

Фізична географія у Львівському університеті розвивається з 1883 р., спочатку на кафедрі географії, а потім в Інституті географії. Кафедра фізичної географії як окремий підрозділ функціонує з 1944 р. Це одна із базових кафедр географічного факультету Львівського національного університету, яка забезпечує підготовку фахівців-географів педагогічного і виробничого спрямування. На кафедрі традиційно розвиваються такі наукові напрямки як метеорологія і кламатологія, палеогеографія та комплексна фізична географія, зокрема ландшафтознавство (в 1960-70-х рр. сформувалася перша в Україні Львівська ландшафтознавча школа професора Геренчука К.І.). З 1968 р. розвивається геофізика ландшафтів – за  ініціативою кафедри і під її керівництвом розпочалися і проводяться до тепер фундаментальні безперервні режимні стаціонарні дослідження функціонування і динаміки ландшафтних комплексів та моніторингові спостереження за змінами клімату на Розточчі (Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар, з  1968 р.) і в Українських Карпатах (Чорногірський географічний стаціонар, з 1978 р.). В 1980-90-х рр. на кафедрі сформувалася Львівська школа гірського ландшафтознавства професора Міллера Г.П., а з 1990-х рр. розвивається актуальний прикладний геоекологічний напрям. При кафедрі функціонує аспірантура. Кафедра є відомою в освітньому і науковому просторі України, Європи та Світу. Свідченням цього є співпраця з навчальними і науковими установами та інституціями України, Польщі, Австрії, Німеччини, Швеції, США, Грузії та інших країн – спільні міжнародні проекти і публікації, наукові стажування, навчальні практики студентів, а також організація низки міжнародних наукових конференцій і семінарів.

На кафедрі працює 12 науково-педагогічних працівників (1 професор, доктор географічних наук, 9 доцентів, кандидатів географічниих наук і 2 асистенти (один з них кандидат географічних наук)), 3 аспіранти і старший лаборант. При кафедрі функціонує навчальна лаборторія ландшафтних досліджень, яка сприяє викладанню загальних і спеціальних курсів і навчальна лабораторія геоінформаційних технологій та ландшафтного планування, яка виконує загальнофакультетські функції (ведення веб-сторінок факультету і кафедр, функціонування Інтернет-мережі, забезпечення роботи комп’ютерного класу тощо). Кафедра здійснює кураторство навчальною і науковою роботою Розтоцького ландшафтно-геофізичного і Чорногірського географічного стаціонарів.

Сьогодні кафедра забезпечує підготовку здобувачів вищої освіти двох освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр і магістр) за двома галузями знань і трьома спеціальностями.

Бакалавр:

Галузь знань – 01. Освіта. Спеціальність – 014. Середня освіта. Спеціалізація – Географія.

Галузь знань – 10. Природничі науки. Спеціальність – 106. Географія. Спеціалізація – Фізична географія та геоекологія.

Магістр:

Галузь знань – 01. Освіта. Спеціальність – 014. Середня освіта. Спеціалізація – Географія.

Галузь знань – 10. Природничі науки. Спеціальність – 106. Географія. Спеціалізація – Фізична географія та геоекологія.

Галузь знань – 10. Природничі науки.   Спеціальність –103. Науки про Землю. Спеціалізація – Геоекологічні інформаційні системи.

Місія кафедри – підготовка вчителів, викладачів-географів для навчальних закладах всіх рівнів акредитації та фахівців-географів з базовими природничими і геоекологічними знаннями з можливістю працевлаштування у науково-дослідних установах природничого, в тому числі й природоохоронного профілів (інститути, національні природні парки та ін.), структурних підрозділах Державної гідрометеорологічної служби України, Державного агенства водних ресурсів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України та інших.

Стратегічні цілі розвитку кафедри:

  • підвищення якості освітньої діяльності;
  • відкриття нових перспективних бакалавських і магістерських освітніх програм;
  • модернізація змісту діючих освітніх програм;
  • активізація роботи із потенційними роботодавцями;
  • впровадження компютерних та інноваційних технологій для підвищення ефективності навчального процесу під час виконання практичних і лабораторних робіт;
  • оновлення метеорологічних, гідрологічних та інших приладів і обладнання для покращення якості проведення навчальних і виробничих практик;
  • наукові розробки в сфері фундаментальних досліджень з вивчення генезису, історії розвитку, структури,функціонування і динаміки ландшафтних комплексів, моніторингу довкілля і змін кліматута оцінки сучасного стану ландшафтів;
  • розвиток актуальних прикладних наукових напряків фізико-географічних досліджень, спрямованих на реалізацію стратегії сталого розвитку, таких як: прикладна метеорологія і кліматологія, геоекологія, геоекологічні інформаційні системи, геоекологічний аналіз назвичайних ситуацій природного характеру, ландшафтне планування і землевпорядкування, созологія ландшафтів, ландшафтний моніторинг, прикладна ландшафтна гідрологія, розробка ландшафтно-екологічних засад адаптації до змін клімату, організації рекреації і туризму та ін.;
  • публікація наукових статей у журналах з імпакт-фактором та у виданнях включених до наукометричних баз Scopus, Web of Science та ін.;
  • розвиток співпраці з вітчизняними та зарубіжними навчально-науковими і науковими установами;
  • стажуваннянауково-педагогічних і наукових працівників за кордоном;
  • участь у міжнародних наукових конференціях і семінарах.

Історія кафедри

Фізико-географічні дослідження у Львівському університеті мають давні традиції, започатковані ще на кафедрі географії, створеній у 1883 році (в цьому ж році було створено й Інститут географії). В Інституті географії, очолюваному з 1883 р. до 1910 р. А. Реманом (1840–1917 рр.), з 1911 до 1933 р – Е. Ромером (1971–1954 рр.), з 1933 р. до 1939 р. – А. Ціргофером (1893–1969 рр), з 1939 р. до 1943 р. – Ю. По­лян­ським (1892–1975 рр.) були започатковані дослідження в галузі ботаніки, клі­матології, геоморфології і геології, що послужило основою для розвитку комплексної фізичної географії у другій половині ХХ ст.

Кафедра фізичної географії була створена у вересні 1944 р. у складі геолого-географічного факультету Львівського державного університету, який відновив роботу у серпні того ж року. В 1944–1945 рр. кафедрою, на якій працювало усього три викладачі, завідував проф. П.С. Бучило (1892–1968) (він же декан геолого–географічного факультету 1944–1945 рр.) наукові інтереси якого були пов’язані з природно-історичним районуванням.

У 1945 році після поділу геолого-географічного факультету на геологічний і географічний факультети на базі кафедри фізичної географії було створено кафедру загальної фізичної географії і регіональної фізичної географії. Кафедру регіональної фізичної географії, керівниками якої були П.С. Бучило (1945–1947 рр.) і П.М. Цись (1947–1950 рр.), у 1950 році перетворено у кафедру геоморфології.

З 1945 р. по 1947 р. кафедру загальної фізичної географії очолював П.М. Цись (1914–1971 рр.) – географ–геоморфолог, фундатор Львівської геоморфологічної школи, професор з 1955 р, декан географічного факультету в 1954–1964 рр. В період керівництва фізичною географією (1945–1950 рр.) він закладав основи геомор­фологічного районування західних областей України.

З 1947 р. кафедрою загальної фізичної географії, яку з 1950 р. знову стали називати кафедрою фізичної географії, до 1954 р. керував М.С. Андріанов (1907–1977 рр.) – географ-кліматолог, протягом 1964–1967 рр. був деканом географічного факуль­тету. Наукові інтереси його були пов’язані з аналізом циркуляційних чинників клімату Західної України, загальною характеристикою і формуванням клімату Українських Карпат, а також з кліматичним і агрокліматичним районуванням.

Новий потужний імпульс розвитку наукове життя кафедри фізичної географії отримало з приходом до її керівництва у 1954 р. професора К.І. Геренчука. Він, географ широкого профілю, геоморфолог за аспірантською освітою, після закінчення аспірантури у Москві захопився ідеями відносно нової і модної на той час науки – ландшафтознавства – й активно почав працювати у цій галузі, розробляючи її вихідні теоретичні та методичні позиції. Він вносить суттєві зміни у перелік курсів та спецкурсів, які пропонувалися студентам фізико-географічної спеціальності (з’явилося ландшафтознавство, згодом – геофізика ландшафтів, ще пізніше – геохімія ландшафтів), спрямовує у ландшафтному напрямку науково-дослідні роботи співробітників кафедри.

Свідченням визнання наукового потенціалу кафедри у царині ландшафто­знавства стала проведена у травні–червні 1956 р. у Львові Друга всесоюзна нарада з ландшафтознавства, в якій взяли участь представники численних наукових та навчальних організацій і установ тодішнього Радянського Союзу.

Важливим напрямком діяльності кафедри фізичної географії у 40–50-х рр. стало створення музею землезнавства, який був відкритий в 1958 р. Він мав тисячі предметів колекцій – геологічні породи і мінерали, моноліти з ґрунтових розрізів, гербарії, опудала птахів і дрібних тварин, географічні карти, схеми, навчальні профілі, моделі рельєфу, скульптурні карти і макети території України, її західних областей, і, особливо, Карпат.

Інтенсивна наукова робота кафедри під час керівництва К.І. Геренчука проявилась у захисті кандидатських і докторських дисертацій, формуванні і розвитку Львівської школи ландшафтознавства, функціонуванні науково–дослідної лаборато­рії якісної оцінки земель, двох ґрунтознавчих експедицій з лабораторією аналізу ґрунтів та комплексної експедиції з вивчення шкідливих стихійних процесів у Карпатах, написанні одноосібних і колективних монографій.

Так, у 50–х роках захистили кандидатські дисертації М.Д. Орел (“Фізико–географічна характеристика Західноукраїнського Полісся”,1955 р.), М.М. Койнов, (“Фізико-географічна характеристика Станіславської області”, 1956 р.) та докторську дисертацію К.І. Геренчук (“Тектонічні закономірності в орографії і річковій сітці Руської рівнини”, 1958 р.; в 1960 р. вийшла однойменна наукова монографія).

Майже одночасно з ландшафтознавчою школою К.І. Геренчука в 50–60-х рр. на кафедрі фізичної географії була започаткована Львівська ґрунтознавча школа І.М. Гоголєва (1919–1996 рр.), який в 1955–1967 рр., працював на кафедрі. Він в 1965 ро­ці захистив докторську дисертацію на тему: “Бурі гірсько–лісові ґрунти Радянських Карпат” і в 1967 р переїхав до Одеського університету де створив кафедру ґрунтознавства і географії ґрунтів. В 1957–1967 рр. при кафедрі фізичної географії та Львівському Відділі Географічного Товариства функціонувала створена І.М. Гоголє­вим експедиція для обстеження і картографування ґрунтів та лабораторія аналізу ґрунтів.

З 1961 р. по 2000 р. в науково-дослідному секторі Львівського університету діяла ще одна ґрунтознавча експедиція, яка переросла в потужну науково-дослідну лабораторію (НДЛ–50). У 70–80-рр. її штат нараховував близько 90 осіб. Бага­торічним її керівником (1968–1999 рр.) був М.Г. Кіт. Керували її науковою тематикою професори і доценти кафедри фізичної географії. Лабораторія проводила великомасштабне обстеження ґрунтів, грунтово-ерозійні і грунтово-меліоративні дослідження в різних регіонах України, Росії і Казахстану.

В 1961–1965 рр. при кафедрі функціонувала науково-дослідна лабораторія якісної оцінки земель (завідувач З.Й. Яцюк) дослідження, якої базувались на використанні ландшафтно-геохімічних методів. Результатом досліджень лабораторії стала колективна монографія “Основи методики земельного кадастру гірських районів” (1966 р.), а теоретико-методичні розробки були використані в державних інструкціях з картографування типів земель і їхньої якісної оцінки.

В 60-х та на початку 70-х років під керівництвом К.І. Геренчука було захищено 10 кандидатських дисертацій з ландшафтної тематики, зокрема, з вивчення ландшафтів Волинського Полісся (П.В. Климович, 1963 р.), Чорногори (Г.П. Міллер, 1963 р.), м. Чернівців (А.Р. Дорфман, 1966 р.), Стрийсько-Сянської верховини (С.В. Тро­химчук, 1968 р.), Заравшанського хребта і прилеглих рівнини (Л. Алібеков, 1968 р.), басейну р. Санзар Самаркандської області (Т.Д. Джумабаєв, 1968 р.), Сянсько-Дністровського межиріччя (М.В. Зденюк, 1973 р.), розробки географічних основ зе­мельного кадастру гірських регіонів (О.Г. Топчієв, 1966 р.), вивчення сезонної дина­міки ландшафтів Львівщини (Г.Л. Проць, 1967 р.) та мікрокліматичних характеристик природних територіальних комплексів Кодр (М.Ф. Кошкодан, 1971 р.).

У 1965 – 1970 рр., одночасно з двома ґрунтознавчими експедиціями та лабораторією якісної оцінки земель, працювала ще одна експедиція – Комплексна експедиція з вивчення шкідливих стихійних процесів у Карпатах, у складі якої діяв ландшафтний загін (керівник Г.П. Міллер). Результатами роботи експедиції стали серія цільових ландшафтних карт масштабу 1:100000, аналіз зв’язку характеру та інтенсивності прояву шкідливих стихійних явищ з ландшафтною структурою, а також було розроблено рекомендації щодо запобігання та ліквідації наслідків стихійних процесів у геокомплексах і загальні положення для ведення лісового господарства з урахуванням ландшафтної структури гірських територій.

Значним досягненням колективу кафедри у 60–70-х рр. стало видання низки праць, присвячених природі рідного краю. Першою монографією цього плану була робота М.М. Койнова “Природа Станіславської області” (1960 р.). У 1964 р. виходить друком праця К.І. Геренчука, П.М. Цися і М.М. Койнова “Природно–географічний поділ Львівського та Подільського економічних районів”, а у 1968 р. – колективна моно­графія “Природа Українських Карпат” під редакцією К.І. Геренчука. Протягом 1972–1982 рр. за редакцією К.І. Геренчука було опубліковано серію монографій  “Природа …” для кожної з восьми адміністративних областей заходу України.

Вже у шістдесяті роки К.І. Геренчуком активно просувалась ідея вивчення кількісних показників ландшафтів різними методами (експедиційними, картомет­ричними), але найперспективнішим бачився метод дослідження функціонування природних територіальних комплексів на географічних стаціонарах.

З огляду на це, та з метою ефективного проведення практик у 1959 р. був створений географічний стаціонар у с. Єзупіль Тисменецького району, Івано–Фран­ківської області та метеорологічна обсерваторія, яка функціонувала при кафедрі (у 1968 р. була перетворена на Розтоцький ландшафтно-геофізичний стаціонар (смт. Брюховичі). Пізніше розгорнулись науково-дослідні роботи кафедри на Шацькому біолого–географічному стаціонарі (створений у 1971 р.) (смт. Шацьк, Любомльського району, Волинської області).

Нові наукові розробки кафедри у галузі комплексної фізичної географії – ландшафтознавства – активно впроваджувались у навчальний процес. Вийшли в світ навчальні посібники К.І. Геренчука “Основні проблеми фізичної географії” (1969 р.), Г.П. Міллера “Полевая ландшафтная сьемка горных территорий” (1972 р.), К.І. Ге­ренчука, Е.М. Раковської, О.Г. Топчієва “Польові географічні дослідження” (1975 р.) та інші. Була створена навчальна лабораторія фізико-хімічних власти­востей природних територіальних комплексів (1969 р.), кабінет метеорології і клі­матології (1975 р.).

Протягом 1974–1994 рр. кафедрою фізичної  географії керував Г.П. Міллер (1934–1994 рр.) – учень К.І. Геренчука, доктор географічних наук з 1981 р., професор з 1982 р., декан географічного факультету у 1976–1984 рр. Більшість наукових праць він присвятив проблемам ландшафтознавства гірських і перед­гірських територій. Розробив методику експедиційного дослідження ландшафтів, обґрунтував концепцію про структурну ієрархію, пульсаційний розвиток, вік і умови стабілізації гірських ландшафтів.

У 1976 році було створено навчальну лабораторію ландшафтних дос­ліджень (Федірко О.М.), поновлено кабінет метеорології та кліматології (Муха Б.П.).

На кафедрі активно розширюється сфера наукових пошуків у ланд­шафтознавстві: у 1979 р. захистив кандидатську дисертацію С.І. Кукурудза (тема “Теоретичні і методичні проблеми середньомасштабних ландшафтних дос­лід­жень”), у 1980 р. – докторську дисертацію на тему “Ландшафтні дослідження гірських територій” Г.П. Міллер, та кандидатську дисертацію “Теоретичні основи і ме­тодичні способи ландшафтних досліджень для осушувальних меліорацій” Б.П. Муха.

У 80-х роках кафедра фізичної географії виконувала під керівництвом Г.П. Міллера наукові теми респуб­ліканського координаційного плану: “Лан­шафтне обґрунтування природо­охо­ронних заходів у приміській зоні міста Львова” (1979–1981 рр.), “Географічні основи раціонального природокористування в УРСР (Українські Карпати, західна частина Полісся”, 1981–1986 рр.), “Ландшафтні дослідження України з метою раціонального природокористування (Українські Карпати, Волино-Поділля, західна частина Полісся”, 1986–1990 рр.), “Основи оптимізації природокористування в територіальних системах західних регіонів України (функціонування, моніторинг, експер­тиза, прогноз”, 1990–1993 рр.), та госпдоговірного характеру: “Ландшафтне обґрунтування приро­доохоронних заходів під час будівництва магістральних трубопроводів” (1983–1984 рр.), “Вив­чення ландшафтно–геофізичних характеристик у західному регіоні України щодо задач дешифрування дистанційних даних, а також математичного моделю­вання воло­гопереносу в верхніх горизонтах ґрунтів” (1983–1986 рр., науковий керівник Б.П. Муха), “Створення карти ландшафтного райо­ну­вання Укра­їнських Карпат для цілей регіонального екологічного моніторингу” (1991–1992 рр.).

В 1985–1990 рр. в рамках Карпато-Волино-Подільської експедиції географічного факультету працювала очолювана Г.П. Міллером Транскарпатська ландшафтна експедиція, яка здійснила унікальне експедиційне обстеження Карпат по профілях Долина–Тячів та Воловець–Ужгород. В експедиції пройшли вишкіл більшість нинішніх викладачів кафедри фізичної географії – проф. В.М. Петлін, проф. А.В. Мельник, доц. О.М. Федірко, доц. І.С. Круглов, доц. О.Б. Загульська, доц. П.М. Шубер, а також доц. А.Л. Байцар (кафедра географії України) та доц. М.І. Сиротюк (кафедра раціонального використання природних ресурсів і охорони природи).

На Розтоцькому ландшафтно-геофізичному стаціонарі продовжувались метеорологічні, актинометричні і градієнтні спостереження (Б.П. Муха), на Шаць­кому – мікрокліматичні і гідрологічні дослідження ПТК (Г.Л. Проць-Кравчук). У 1978 р. Г.П. Міллером був заснований Чорногірський географічний стаціонар у верхів’ї р. Прут (за 14 км від смт. Ворохта Івано-Франківської області) де розгорнулись дослідження функціонування гірських фацій (В.М. Петлін).

Розробляються нові напрямки ландшафтознавства і захищаються дисертації, що стосуються вивчення лісопатологій (О.М. Федірко, 1988 р.), динаміки фацій Чорногори (В.М. Петлін, 1988 р.), моніторингу природних територіальних ком­плексів (А.В. Мель­ник, 1991 р.), урбанізованих територій (І.С. Круглов, 1992 р.). Провідні позиції кафедри фізичної географії в галузі ландшафтознавства були вдруге підтвердженні на VIII Всесоюзній нараді з питань ландшафтознавства, яка була проведена на базі кафедри фізичної географії у 1988 році.

У 80-х роках вийшов у світ підручник К.І. Геренчука, В.А. Бокова, І.Г. Черваньова “Общее землеведение” (1984 р.) рекомендований до друку Міністерством освіти та цілий ряд методичних посібників для практичних і лабо­ра­торних занять з геофізики ландшафтів (Б.П. Муха, 1982 р.), з біогеографії (С.І. Ку­курудза, 1982 р.), гідрології (Г.Л. Проць) та навчальних практик – комплексної гео­графічної практики (Г.П. Міллер та ін, 1981 р.), гідрологічної та метеорологічної (Г.Л. Проць, 1982), методичні вказівки до стаціонарних спостережень динаміки і розвитку ПТК (Г.П. Міллер, В.М. Петлін, 1985 р.) та інші. На початку 90–х опубліковано монографію А.В. Мельника, Г.П. Міллера “Ландшафтний моніторинг” (1993 р.), та навчальний посібник В.М. Петліна “Прикладне ландшафтознавство” (1993 р.).

Дуже цікавим і своєрідним способом наукової роботи студентів кафедри фізичної географії у 90-х роках стала їхня участь у щорічних (протягом 10 ро­ків) міжвузівських студентських наукових експедиціях, фундаторами яких були Тбіліський, Московський, Ленінградський (Санкт–Петербурзький) та Львівський університети.

У другій половині 80-х на початку 90-х рр. відбулися значні структурні зміни у житті кафедри. В 1978 р. на кафедрі фізичної географії було створено ще одну, паралельно з фізичною географією, природоохоронну спеціалізацію – раці­ональне використання природних ресурсів і охорона природи, на базі якої у 1988 р. була створена нова кафедра “Раціонального використання природних ресурсів і охорони природи”. На цю кафедру були передані навчальні природоохоронні курси та спецкурси і переведені викладачі. Пізніше створюються інші кафедри, на які так само передають частину курсів і викладачів кафедри фізичної географії – кафедра географії України (1990 р.) та кафедри географії ґрунтів (1993 р.).

З 1994 р. до 2001 р. роботою кафедри фізичної географії завідував Б.П. Муха – 1943 р. народження, випускник цієї ж кафедри 1965–го року, доцент з 1982 року.

У 90-х роках кафедра виконувала теми: “Визначення вітроенергетичного потенціалу ПТК Українських Карпат” (керівник Б.П. Муха); “Ландшафтні основи та геоінформаційне забезпечення  оптимізації використання природних ресурсів (вітро–, водноенергетичного, земельного та ін.) західного регіону України” (керівник Б.П. Му­ха); “Створення ландшафтно–екологічної інформаційної системи західного регіону України” (керівник А.В. Мельник, 1996–1998 рр.).

Крім цього, з власної ініціативи, протягом чотирьох років (з 1983 по 1987 р.) співробітники кафедри виконували роботи з гідрометричного обстеження рік і ставів Львівської області з метою вибору місць для спорудження малопотужних гі­дроелектростанцій (керівник Б.П. Муха).

Продовжується ріст кваліфікації молодих викладачів, відбуваються захисти кандидатських: М.М. Кукурудза “Ландшафтно-геофізичний аналіз верхньогірсько-лісових ландшафтів Великого Кавказу” (1994 р.), П.М. Шубер “Ландшафтна обумовленість диференціації ґрунтового покриву Українських Карпат” (1994), А.Л. Бай­цар “Верхня межа лісу в ландшафтних комплексах Українських Карпат” (1994 р.), О.Б. За­гульська “Ландшафтна інтерпретація аерокосмічної інформації” (1995 р), В.І. Бі­ланюк “Вплив трас магістральних трубопроводів та гірськокарпатські ландшафтні структури” (1999 р.), В.П. Матвіїв “Ландшафтні основи оптимізації природо­корис­тування у Скибових Горганах” (1999 р.), а також докторських: В.М. Петлін “Закономірності організації ландшафтних фацій” (1999 р.); та А.В. Мельник “Еко­лого-ландшафтознавчий аналіз Українських Карпат” (2001 р.) дисертацій.

Почалося викладання спецкурсу з ґеоінформатики (І.С. Круглов, М.М. Ку­ку­рудза), пізніше – загального курсу “Геоматика”, в 1998 році була створена лабо­раторія ландшафтно-екологічних інфор­маційних систем (І.С. Круглов), згодом – комп’ютерний клас.

Кваліфікаційному росту співробітників кафедри у 90-ті роки сприяло налагодження співробітництва з західними близькими та віддаленими державами. За кордоном стажувались доценти І.С. Круглов (США, Австрія), М.М. Кукурудза (США, Німеччина), А.В. Мельник (Німеччина), П.М. Шубер (Австрія).

З 2001 р. кафедрою фізичної географії завідує А.В. Мельник (1957 р.н.) – учень Г.П. Міллера, доктор географічних наук з 2001 р., професор з 2002 р. Його наукові інтереси стосуються ландшафтознавства, зокрема, ландшафтного моні­торингу, екологічного ландшафтознавства та геоекології і пов’язані, переважно, з гірськими і перед­гір­ськими територіями.

В 2001–2003 рр. кафедра брала участь у виконанні держбюджетної теми “Географічні проблеми Західного регіону України” (керівник Ф.Д. Заставний), у 2002–2004 рр.  підпроекту “Структура ландшафту та структура землекористування за даними космозображення” (керівник І.С. Круглов) у рамках німецько–українського проекту “Трансформаційні процеси у басейні Дністра”. Сьогодні колектив працює над виконанням держбюджетних тем: “Еколого–ландшафтознавчий аналіз природних умов і природних ресурсів західного регіону України” (2002–2004 рр., керівник А.В. Мельник) та “Депресивні регіони України” (2004–2006 рр., керівник Ф.Д. Заставний).

Кафедра і надалі готує спеціалістів вищої кваліфікації. Так, у в 2001 р. захистив кандидатську дисертацію Є.А. Іванов на тему: “Еколого–лан­шафтознавчий аналіз гірничопромислових територій”, над написанням дисертаційних робіт працюють шість аспірантів і чотири пошукувачів.

Останнім часом опубліковано монографії В.М. Петліним “Закономірності організації ландшафтних фацій” (1998 р.), В.І. Біланюком “Ландшафти Українських Карпат в зонах трас магістральних трубопроводів” (1998 р.), А.В. Мельником “Основи регіонального еколого-ландшафтознавчого аналізу” (1997 р.) і “Українські Карпати: еколого–ландшафтознавче дослідження” (1999 р.), а також навчальні посібники: “Менеджмент національних парків” (М.М. Кукурудза, 2003 р.), “Ландшафтознавство: теорія і практика” (Г.П. Міллер, В.М. Петлін, А.В. Мельник, 2003 р.), “Чорногірський географічний стаціонар” (2003 р.) та інші.

В останні роки на кафедрі фізичної географії відбулись позитивні структурні зміни. Оформлені в самостійні підрозділи Чорногірський географічний (1999 р.) і Розтоцький ландшафтно-геофізичний (2002 р.) стаціонари та навчальні лабораторії “Ландшафтних досліджень” (2003 р.), “Геоекологічних інформаційних систем” (2003 р.) (попередня назва “Ландшафтно-екологічних інформаційних систем”). Окрім того, на базі навчальної лабораторії фізико-хімічних властивостей природних територіальних комплексів та кабінету метеорології і кліматології створено навчальну лабораторію геофізики і геохімії ландшафтів, а на базі експонатів музею землезнавства – кабінет ландшафтознавства. В 2003 р. відкрито нову спеціалізацію “Геоекологія”.

Від 2001 по 2020 рік кафедру очолював проф. А. Мельник.

 

Джерело:

Мельник А., Муха Б., Феленчак Ю. 60 років кафедри фізичної географії Львівського університету імені Івана Франка // Вісник Львів. ун-ту.Серія географ.-Вип. 31. – 2004. – С. 25–30.

3 червня 2020 р. відбудеться ХХІ-а студентська наукова конференція “Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії в Україні”. Програма конференції

02.06.2020 | 20:45

Шановні колеги!
Раді повідомити Вас що ХХІ-a студентська наукова online-конференція “Реалії, проблеми та перспективи розвитку географії та туризму в Україні”
відбудеться 3 червня 2020 року.
Для виступу на конференції необхідно підготувати презентацію, яка буде демонструватися в online режимі.
Важливі дати:
2 червня о 14:00 – пробна зустріч на платформі Microsoft Teams.
3 червня з 10:00 – проведення конференції.
Третє інформаційне повідомлення
Програма конференції

Читати »

Терміни перездачі талонів

27.05.2020 | 15:56

Оголошення
Згідно з рішенням Вченої ради  географічного факультету (протокол №10 від 20.04.2011 р.) перездача заліків та іспитів за талонами форми “2” буде проводитись після завершення екзаменаційної сесії.
форма “2” для І, ІІ, ІІІ,V(магістри- “Середня освіта”,“Науки про Землю”,  “Географія”, “Технології захисту навкол.середов.”, “Екологія”, “Туризм”) курсів  до 25.08.2020р.,
форма “К” з 27.08 до 31.08.2020р.;
 для ІVкурсу
форма “2”
“Середня освіта”,“Науки про Землю” – з15.06.2020р. по 16.06.2020р.
“Екологія”   – з 8.06.2020р. по 11.06.2020р.
“Туризм”     – з 11.06.2020р. по 16.06.2020р.
форма “К”
“Середня освіта”,“Науки про Землю” – з17.06.2020р. по 18.06.2020р.
“Екологія”   – з 12.06.2020р. по 15.06.2020р.
“Туризм”     –...

Читати »

Конкурс студентських есе від Kasta.ua

27.05.2020 | 13:21

Умови конкурсу
 
Увага, термін подачі есе подовжено до 31 травня!
 Метою конкурсу є, розвиток творчого потенціалу талановитих молодих студентів, стимулювання навичок вирішення завдань в нестандартних ситуаціях.
Тема конкурсу: Карантин і криза – виклик або нова можливість для України.
Призовий фонд:

16 тисяч гривень за перше місце, сума ділиться в пропорції 50/50 між автором роботи-переможниці і його куратором.
14 тисяч гривень за друге місце, сума ділиться в пропорції 50/50 між автором роботи-переможниці і його куратором.
10 тисяч гривень за друге місце, сума ділиться в пропорції 50/50 між автором роботи-переможниці і...

Читати »

Пам’яті професора Анатолія Мельника

24.05.2020 | 19:40

24 травня 2020 року минає 40 днів від смерті багаторічного завідувача кафедри фізичної географії Мельника Анатолія Васильовича. Сумуємо …
У форматі відео

Презентацію підготувала Ірина Зяблікова (Булавенко)

Читати »