Географія природних катастроф

Тип: Нормативний

Кафедра: фізичної географії

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
103.5Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
1032Тиханович Є. Є.

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1016Тиханович Є. Є.

Опис курсу

Навчальний курс «Географія природних катастроф» призначений для вивчення природних катастроф та надзвичайних ситуацій (НС), їх генезису, поширення, класифікації та особливостей перебігу. Курс базується на інформації щодо протікання ендогенних (землетруси, магматизм) та екзогенних (НС, пов’язані з атмосферними та гідросферними явищами) процесів. У рамках вивчення дисципліни аналізуються причини виникнення, проходження наслідки та прогнозування відповідних процесів.

Значна частина курсу визначається дослідженнями надзвичайних ситуацій в Україні та порівняння їх з катастрофами інших держав, чи інших, близьких за особливостями, відповідних природних регіонів.

У рамках дисципліни вивчають показники стійкості природного середовища (індивідуальних ландшафтів), техногенного навантаження та особливості просторового поширення НС різного характеру та рівнів. На основі цих знань пропонується досліджувати антропоекологічний ризик для природних чи адміністративних виділів України.

Результати навчання:

  • знати: Поняття терміну “катастрофа”. Класифікації природних катастроф та надзвичайних ситуацій. Регіональні особливості наслідків катастроф. Особливості географічного поширення. Особливості часової динаміки екологічних катастроф.

Головні ендогенні процеси. Магматизм Землі. Зв’язок вулканізму з тектонікою. Типи вулканів і класифікація вулканічних вивержень. Вулканізм Землі. Індекс VEI. Вплив вулканічних вивержень на географічне середовище. Зміна клімату, вулканічна активність і клімат Землетруси. Загальна характеристика та причини землетрусів. Сейсмічність Землі та окремих регіонів. Залежність енергії, магнітуд та інтенсивності. Шкали землетрусів. Сейсмічне районування і прогноз землетрусів.

Небезпечні атмосферні явища. Смерчі, торнадо, урагани, тропічні циклони. Механізм формування повітряних вихорів. Класифікація Фудзіди. НС пов’язані з сильним вітром. Шкала Бофорта. Грози. Формування грозових зарядів. Небезпека і захист від блискавок.

Катастрофічні паводки і повені, умови виникнення поводей. Класифікація поводей. Найбільші повені і паводки, їх екологічні наслідки. Діяльність підземних вод, катастрофи пов’язані з підняттям рівня ґрунтових вод. Цунамі, їх класифікація і поширення. Механізм перенесення енергії в цунамі.

Катастрофи і аварії в межах території України та Українських Карпат. Методи дослідження антропоекологічного ризику. Супровідні надзвичайні ситуації техногенного характеру, які виникали чи можуть виникнути як наслідок природних явищ чи антропогенної діяльності людини.

  • вміти: Застосовувати ландшафтно-екологічний підхід при аналізі природних катастроф. Аналізувати стихійність природних систем. Проводити ландшафтно-екологічне прогнозування.

Використовувати набуті знання для прогнозування сейсмічної та вулканічної активності, аналізувати карти макро- та мікросейсмічного районування. Прогнозувати вплив ендогенних процесів на життєдіяльність людей.

Визначати природні умови формування надзвичайних ситуацій пов’язаних з атмосферними процесами, класифікувати небезпечні метеорологічні явища, як надзвичайні ситуації певного рівня та генезису. Визначати можливі наслідки проходження надзвичайних ситуацій цієї групи. Аналізувати досліджувані явища у розрізі природних та адміністративних виділів в Україні.

Аналізувати гідрологічні надзвичайні ситуації природного характеру, відносити їх до певних видів відповідно до Національного класифікатора НС. Визначати зони підтоплення та затоплення господарських територій, прогнозувати екологічні наслідки відповідних процесів. Визначати характер протікання гідрологічних небезпечних процесів території України.

Проводити регіональний аналіз природних катастроф на основі статистичної інформації, вивчати та аналізувати з спеціалізованими картами процес перебігу та наслідки катастроф.

Визначати стійкість природного середовища та покомпонентно її аналізувати, величину техногенного навантаження на певній території. Обчислювати антропоекологічний ризик та коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту. Будувати цифрові моделі у геоінформаційних середовищах