Наукова школа генетичного грунтознавства

Наукова школа “Генетичне ґрунтознавство” заснована 1993 р. у м. Львові на базі Львівського національного університету імені Івана Франка. Засновником наукової школи є доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Степан Павлович Позняк.
Позняк Степан Павлович, доктор географічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України, академік Української екологічної академії наук, народився 2 липня 1943 р. в містечку Олесько Буського району Львівської області. У 1961 р. вступив на географічний факультет Львівського державного університету, який закінчив у 1966 р. У 1969 р. вступив до аспірантури кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів Одеського університету ім. І. І. Мечникова. Після успішного захисту кандидатської дисертації “Зміни властивостей південних чорноземів Правобережної України під впливом зрошення” С. П. Позняк отримав у січні 1975 р. науковий ступінь кандидата географічних наук. У жовтні 1992 р. в Ґрунтовому інституті ім. В. В. Докучаєва (Москва) С. П. Позняк блискуче захистив докторську дисертацію “Зрошувані чорноземи південного заходу України”. У 1993 р. С. П. Позняк очолив новостворену кафедру ґрунтознавства і географії ґрунтів Львівського університету імені Івана Франка. У творчому доробку С. П. Позняка понад 300 наукових праць, зокрема 16 монографій. Він підготував цілу плеяду науковців. Серед учнів Степана Позняка – четверо докторів наук та сімнадцять кандидатів географічних наук.
Відомими представниками наукової школи є доктори наук: професор Михайлюк В. І. – нині плідно працює в Одеському аграрному університеті; професор Кривульченко А. І. – у Кіровоградському педуніверситеті імені Володимира Винниченка; професор Гамкало З. Г., професор Гаськевич В. Г. – у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Серед учнів наукової школи 45 кандидатів наук, аспіранти, магістри.
Львівська наукова школа має розвинуту мережу наукових досліджень у Західному регіоні України. До неї входять вчені, наукові співробітники вищих навчальних закладів, науково-дослідних і проектних інститутів, зокрема Львівського національного аграрного університету, Інституту екології Карпат НАН України, Природознавчого музею НАН України, Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН, Львівського інституту землеустрою, Львівської гідрогеолого-меліоративної експедиції тощо. У цих закладах створено аналітичні сертифіковані обладнані сучасними приладами лабораторії, які застосовують нові методи польових і аналітичних досліджень.

Основні напрямки діяльності наукової школи „Генетичного ґрунтознавства” пов’язані з розробкою теоретичних і практичних основ ґенези, географії, класифікації та екології ґрунтів, фундаментальних питань екологічної ролі ґрунту в біосфері, раціонального використання та їх охорони, узгодження класифікаційно-діагностичних ознак і параметрів ґрунтів відповідно до європейської і міжнародної класифікації. Здійснено сканування та геокодування дванадцяти адміністративних областей України, виконано векторизацію ґрунтового покриву цих областей, створено первинну атрибутивну базу даних. Проведено редагування і оновлення існуючого картографічного цифрового матеріалу і тематичного навантаження.

Встановлено термодинамічні показники потенціалу ґрунтотворення рендзин, ґрунтотворних порід і закономірності їх просторового поширення у межах Західного регіону України. Досліджено і узагальнено фізичні, фізико-хімічні та хімічні властивості цих ґрунтів. Проведено ґрунтово-географічне районування Сянсько-Дністерської височини і Надсянської рівнини. Складено корелятивну таблицю для ґрунтів Львівської обл. (на підставі карти масштабу 1:200 000) та WRB (2006). Здійснено історичний аналіз дослідження чорноземів Галичини та Поділля. Визначено внесок вчених у вивчення ґрунтів західних областей України

Науково-практичні розробки орієнтовані на екологічно безпечне використання ресурсного потенціалу ґрунту, обґрунтування екологічної стійкості ґрунтів, пошуки шляхів біологізації агроекосистем і ландшафтів, планування ґрунтово-протидеграційних заходів, удосконалення розміщення сільськогосподарського виробництва з урахуванням сучасного стану земельних ресурсів. Проводяться прикладні дослідження оптимізації поживного режиму ґрунтів для сільськогосподарських культур, ерозійної деградації ґрунтів, заходів з раціонального використання і охорони еродованих земель, відновлення функціонування контурно-меілоративних систем землеробства.
Фахівці наукової школи плідно працюють у навчально-методичному забезпеченні підготовки спеціалістів і науковців. Ними видано десятки підручників і навчальних посібників, зокрема: Позняк С. П. Ґрунтознавство і географія ґрунтів. У 2-х ч. – Львів, 2010; Гамкало З. Г. Екологічна якість ґрунту. – Львів, 2009; Іванюк Г. С. Біопродуктивність ґрунтів. – Львів, 2009; Кіт М. Г. Морфологія ґрунтів. – Львів, 2008; Позняк С. П., Красєха Є. Н. Чинники ґрунтоутворення. – Львів, 2007; Паньків З. П. Земельні ресурси. – Львів, 2008; Папіш І. Я., Ямелинець Т. С. Практикум з картографії ґрунтів. – Львів, 2009; Позняк С. П., Красєха Є. Н., Кіт М. Г. Картографування ґрунтового покриву. – Львів, 2003; Ямелинець Т. С. Застосування ГІС систем у ґрунтознавстві. – Львів, 2008 та ін.
Започатковано серію “Ґрунти України”, в рамках якої вже видано 16 монографій, а також серію “Українські ґрунтознавці”, де вийшла перша книга – “Професор Іван Гоголєв” (Львів, 2009). Проведено низку міжнародних наукових конференцій, видано декілька збірників наукових праць “Ґенеза, географія і екологія ґрунтів”.
Міжнародна співпраця пов’язана з вивченням питань бонітетної і вартісної оцінки земель (Федеральне відомство Нижньої Австрії і Бругенлянду, Австрія), генетико-географічних проблем ґрунтознавства (Московський державний університет імені М. В. Ломоносова), питань ґенези і екології ґрунтів Карпат (Ягелонський університет, Краків, Польща), ґрунтово-екологічної оцінки земель (Ґрунтовий інститут імені В. В. Докучаєва, Москва, Росія).
Науковці брали участь у грантах Міжнародного Банку реконструкції і розвитку з проблем збереження біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника, біосферного заповідника “Дунайські плавні”, Міжнародному екологічному проекті WWF-Норвегія “Збереження та стан використання природних ресурсів Українських Карпат”, спільному українсько-німецькому дослідницькому проекті IWAS (Міжнародний Водний Альянс, Скасонія, Німеччина) та ін.
Наукова школа “Генетичне ґрунтознавство” займається не тільки вирішенням проблем ґрунтів, а й розв’язанням глобальних проблем, таких як аридизація суші, глобальне потепління тощо.