Українсько-польсько-німецький семінар

Протягом 14–27 вересня 2015 р. відбувся україно-польсько-німецький виїзний семінар вздовж шляху «Via regia» у рамках програми «Розбудова співпраці з громадянськими суспільствами в державах Східного партнерства» (за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини. Головні організатори семінару – Байройтський університет, Львівський інститут менеджменту і географічний факультет ЛНУ ім. І. Франка. Учасниками проекту були викладачі, аспіранти і студенти з вищих навчальних закладів Німеччини, Польщі й України. Семінар був повчальний і корисний для усіх його учасників.
15 вересня зранку ознайомчу екскурсію середмістям Байройта провів проф. Рольф Монгайм (Rolf Monheim). Закцентовано на особливостях територіального розвитку і планування міста у історичному контексті, зміні використання міського простору відповідно до існуючої концепції трактування міста, розгляді історико-архітектурної і культурної спадщини (місто Ріхарда Вагнера, Жан Поля) як ресурсу сучасного сталого розвитку громади.
У другій половині дня, після огляду частини університетського містечка, розпочалася лекційна частина семінару. Вітальні слова від імені Байройтського університету виголосила віце-ректор проф. Анна Кьохлер (Anna Köhler), наголосивши на пріоритності міжнародної наукової співпраці, міждисциплінарності, дослідницькому спрямуванні університету.
Проф. Метью Ганнау (Мatthew Наnnah) систематизовано і доступно виклав політико-географічні основи понять «територія», «територіальність», «інші». У розгортанні понять розглянуто аспекти вираження простору і влади, легітимності влади, ідентичності, нації і націоналізму. Дискусійними темами були відмінності виявлення і сприйняття націоналізму (зокрема етнічного) у різних країнах, а також розгляд поведінки нелегальних мігрантів / біженців щодо кордонів ЄС.
Магістрант Юліан Гольштеґґе (Julian Hollstegge) висвітлив методичні особливості дослідження кордонів і транскордонних територій.
Жваве обговорення викликала презентація журналістки-фрілансера Є. Козменко, яка представила інформацію про нелегальний товарообіг через українсько-польський кордон і відеосюжет з даної проблематики.
Робота цього дня завершилася оглядом студентського містечка, зокрема еколого-ботанічного саду.
У середу, 16 вересня, продовжувалися лекції, ввідні у тематику транскордоння.
Економіко-географічний виклад теоретичних основ розвитку підприємництва у транскордонних регіонах подала д-р Біргіт Лайк (Вirgit Leick). Наголошено на тривалості процесу формування транскордонного регіону як цілісної території при умові зникнення (мінімізації) бар’єрної функції кордону, ролі особистісних і неформальних зв’язків як початкової стадії транскордонної діяльності. Українські учасники, доповнюючи поданий лектором матеріал на прикладі німецько-польського та німецько-чеського транскордоння, вказали особливості розвитку українсько-польського транскордонного регіону. Діагностовано спільну проблему – недостатність статистичних даних (рівня регіонів) для детального дослідження процесів у транскордонні.
Проф. Ґеорг Ґлазе (Georg Glasze) висвітлив значення географічної, зокрема картографічної, продукції у сучасному світі. Доповідь ґрунтувалася на суб’єкт–об’єктному підході до карти, яка завжди є соціально і політично заангажованою. Це було продемонстровано на низці прикладів, обговорення яких продовжувалося й поза аудиторією. Як аспект трансформації карт у інформаційну еру наведено формування карт ненауковцями (волонтерами), показано вибірковість наповнення карт залежно від дописувачів, так і користувачів.
Д-р Євгенія Бистров (Evgenia Bystrov) за допомогою якісних і кількісних методик продемонструвала соціальні і сімейні зміни, котрі відображають другий демографічний перехід у Європі. Презентація мала чітко виражений міждисциплінарний характер. У обговоренні теми наголошено на мультиплікації низки факторів глобального, національного, регіонального рівня при протіканні соціально-демографічних процесів.
Проф. Мартін Доевеншпек ( Martin Doevenspeck) повернув учасників семінару до географічної тематики. Терміни «місце», «локалізація», «суть місця» розглянуті як центральні у дослідженні, водночас наголошено на їхній мінливості і контекстуальності.
При обговоренні доповідей періодично у різних аспектах (економічному, соціальному, політичному тощо) закордонні учасники піднімали питання мігрантів у європейських країнах–реціпієнтах . Іншим часто згадуваним феноменом були події останніх років в Україні: революція гідності, анексія Криму, Донбас; лектори були зацікавлені почути думку студентів, зокрема українських, з цього приводу.
Наступний блок діяльності – підготовка до польових досліджень кордону і прикордоння. Було сформовано п’ять груп, ознайомлено з програмою дослідження, визначено методику і завдання роботи. Відзначимо міждисциплінарність методики, зокрема тісні зв’язки із соціологією.
Оцінку першої «камеральної» частини проекту учасниками проводили двічі: на початку першого дня роботи учасники висловлювали свої очікування, наприкінці другого дня – рівень їхнього досягнення.
Етап польових досліджень тривав 17–23 і 25 вересня 2015 р.
17 вересня, протягом першої половини дня, ми переїхали з м. Байройта до польсько-німецького кордону – м. Гьорліц і Зґожелєц. Переплетення тут польської, німецької, єврейської, лужицько-сербської, грецької культури, формування кордонів після ІІ Світової війни на ґрунті геополітичних інтересів великих держав (зокрема, Радянського Союзу) визначили складну історія міста, різноманіття його сучасного соціального простору. Його дослідження було першим етапом «польової роботи» учасників семінару, завдання та методика якої були розроблені викладачами Байройтського університету. Українські учасники мали можливість чи не вперше застосувати на практиці широкий спектр міждисциплінарних, головно якісних, методів збору інформації на основі інтерв’ю, спостереження тощо.
18 вересня, у другій половині дня, учасники відвідали Музичний центр ім. Олів’є Мессіана (Meetingpoint Music Messiaen e. V). Це сучасний соціально-культурний комплекс (відкритий на початку 2015 р.), що поєднує виставкову експозицію про історію цього місця, музичний зал, і виконує функцію місця зустрічей і проведення майстер-класів, семінарів тощо.
Комплекс розташований на місці колишнього табору військовополонених StaLag VIIIa, котрий функціонував тут у 1941-1944 рр. і був евакуйований. За цей час понад 25 тис. осіб пройшло через табір, з них понад 14 тис. загинули. Визначною особистістю, що перебувала у таборі, був видатний французький композитор О. Мессіан (O. Messiaen) (1908–1992). Митцю, а також визначним особами, котрі працювали з ним, присвячені окремі стенди. З гордістю та водночас трагічністю відзначили ми українські сліди у цьому місці. Хоча кількісні дані про українців не представлені, окремий стенд у експозиції присвячено Йосифу Кобилянському (1893 -1971) – вихідцю з м. Буська, журналісту, активісту Польського асоціації мисливців, бібліофілу і колекціонеру, автору численних публікацій в галузі мисливства, історії звіринців, учаснику обох світових воєн.
Сучасний культурний ландшафт комплекс досить гнітючий: залишки фундаментів окремих будівель, невеликі скульптури-інсталяції, що символізують поєднання природних стихій. Це місце як приклад процесу ренатуралізації проф. Метью Ганнау порівняв із зоною відчуження Чорнобильської АЕС.
19 вересня, після переїзду до м. Вроцлав, відбулася екскурсія містом, зокрема до музею Вроцлавського університету. Учасники семінару інтерактивно ознайомилися з експозицією про історію та внесок у світову науку Вроцлавського університету, високо оцінивши сучасний підхід до викладу матеріалів. Велика увага була приділена зв’язкам міст Вроцлава і Львова , зокрема перенесення сюди університету, бібліотеки Оссолінеум тощо.
Наступного дня учасники проводили польові роботи у Вроцлаві. Місцями дослідження були площа Ринок, торговий центр «Ренома» – колишній єврейський торговий центр, Вроцлавський університет, синагога і храм УГКЦ, меморіал жертвам Катині і Рацлавська панорама (вона, до речі, до війни експонувалася у Львові у Стрийському парку).
Пізнавально-виховне значення мали відвідини НУО «Товариство ім. Едіт Штайн». Більшість з учасників відкрили для себе особистість Едіт Штайн (святої Терези Венедикти Хреста (1891—1942)), канонізованої у 1998 р. і проголошеної однією з покровительок Європи.
21 вересня, переїхавши у Краків, ми порівняли просторово-архітектурні особливості давніх історичних і нових міст Європи. Відвідини Нової Гути відкрили цілком інший культурний ландшафт, порівняно з Байройтом, Вроцлавом, Краковом і Львовом.
Наступного дня учасники відвідали Музей євреїв Галичини. Експозиція музею представляє фотоматеріали з місць геноциду євреїв часів ІІ світової війни, а також сучасний стан єврейської матеріальної культури Західної (штучної) і Східної Галичини. Великий асортимент публікації з даної тематики представлено у книгарні музею.
Після підйому на замковий комплекс Вавелю малі групи знову розійшлися для проведення польових досліджень. Місцями збору інформації були площа Ринок, музей німецької окупації Кракова («Фабрика Шиндлера») і музей сучасного мистецтва, «єврейський» квартал міста.
День переїзду з Кракова до Львова дозволив іноземним учасникам отримати новий досвід – перетнути польсько-український кордон, що суттєво відрізняється від німецько-польського, позначеного лише прикордонними стовпцями.
24 вересня у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка відбулося відкриття третьої частини семінару. Від імені ректорату Університету з вітальним словом до учасників семінару звернувся проректор із науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Мар’ян Лозинський. До вітальних слів долучився дипломат, ректор Львівського інституту менеджменту Мирон Янків, який виголосив ряд пропозицій для покращання прикордонної співпраці. Учасників семінару привітав декан геграфічного факультету Володимир Біланюк, зосередивши увагу на тому, що географічний факультет Львівського університету має добре налагоджену між інституційну співпрацю з університетами Польщі.
Проф. Олег Шаблій виголосив доповідь «Геополітичні виклики України». Серед них обґрунтовано: виклик існуванню (екзистенції) України як держави, безпековий, цивілізаційної орієнтації, територіальної цілісності (в т. ч. повернення Криму і частини Донбасу), формування Укарнїи як регіональної держави, транзитності та ін.
Д. е. н. Віктор Борщевський оцінив інституційні основи транскордонного економічного співробітництва між Україною та ЄС, наголосив на недостатньому розвитку громадянського суспільства як стримуючого чинника транскордонної співпраці.
У другій половині дня учасники семінару мали зустріч з керівництвом Львівської обласної державної адміністрації і обласної ради, де довідалися про сучасний стан транскордонного співробітництва на прикладі Львівської області, особливо з регіонами Польщі та Німеччини.
Наступного дня студенти провели завершальну частину польових досліджень у Львові. У Львівському інституті менеджменту було проведено дискусії з економічниї, соціальних і культурних аспектів транскордонного співробітництва. На матеріалах польових досліджень учасники презентували результати роботи семінару для експертів, представників влади та науковців. Перший радник Генерального Консульства Республіки Польща Мар’ян Орліковскі наголосив про важливість проведення таких семінарів, що сприяють кращому порозумінню народів і пізнанню їх традицій та культури. Проф. Мирон Янків підтримав ідею подальших наукових досліджень у рамках транскордонного співробітництва та впровадження їх в життя. Проф. Олег Шаблій відзначив відсутність мовних бар’єрів у спілкуванні сьогоднішньої української молоді з колегами з країн ЄС, що дає можливість для швидкого взаєморозуміння.
26 вересня учасники мали екскурсію центральною частиною міста, ознайомилися з культурно-туристичними атракціями.
Окрім досягнення головної мети виїзного семінару – розбудова громадянського суспільства, порозуміння між народами, а також поглиблення знань про історію, традиції, культуру Німеччини, Польщі та України в рамках транскордонного співробітництва – представники географічного факультету отримали новий досвід і навики проведення суспільно-географічних досліджень.