Екологічна акція «Не спалюй опале листя»
3-4 жовтня на географічному факультеті Львівського національного університету ім. Івана Франка пройшла екологічна акція «Не спалюй опале листя та стерню». Учасники студентського екологічного гуртка привернули увагу до актуальної осінньої екологічної проблеми України: забруднення атмосферного повітря внаслідок спалювання опалого листя у містах, стерні на полях, сухої рослинності вздовж доріг.
Студенти поширювали інформацію та роз’яснювали чому не можна спалювати суху траву. При спалюванні однієї тонни рослинних залишків у повітря потрапляє близько 9 кг шкідливих речовин, серед них сажа, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали та інші канцерогенні сполуки, наприклад, бенз/а/пірен, що здатен викликати у людини онкологічні захворювання, чи діоксини – одна з найотрутніших для людини речовин.
Якщо сільськогосподарські культури обробляли пестицидами, тоді їхні залишки також потрапляють у повітря. Крім того, разом з листям горить і безліч різноманітного сміття, яке мешканці не доносять до сміттєвих контейнерів. До речі, при згорянні поліетиленового пакету чи пластикової пляшки в повітря потрапляє близько 70 різноманітних хімічних сполук.
Шкідливі домішки, при попаданні в органи дихання разом з повітрям, стають причиною виникнення захворювань дихальних шляхів, серцевих нападів, алергічних реакцій. Часто біля вогнищ можна побачити дітей, вплив диму на їх організми особливо небезпечний.
Вогонь знищує рослинність, їхнє коріння та насіння, місця гніздування птахів та проживання тварин, руйнує верхній родючий шар ґрунту тощо. Внаслідок випалювання сухої рослинності знижується біопродуктивність та видовий склад трав. Окрім того, підпал сухої стерні призводить до некерованих надзвичайних ситуацій, виникає небезпека лісових і торф’яних пожеж. Дим вогнищ у безвітряні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, при цьому погіршується видимість на дорогах, що сприяє збільшенню кількості ДТП, де гинуть люди.
Спонукало студентів до проведення акції обговорення численних випадків екологічного безкультур’я населення на семінарах курсу «Екологічна культура», що проводить доц. Койнова І.Б.
Відповідальність за випалювання стерні, пасовищ, рослинності або її залишків та опалого листя на сільськогосподарських землях, вздовж автомобільних доріг і залізниць, у парках, зелених насадженнях та газонів у населених пунктах передбачена ст.77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та складає від 170 до 340 грн. для громадян і від 850 до 1190 грн. для посадових осіб. За випалювання рослинності в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду штрафи збільшуються до 1700 грн.
Але процедура штрафування достатньо складна. При виявленні факту порушення законодавства, екологічні інспектори повинні «зловити на гарячому палія», бо довести вину, навіть за наявності свідків чи відео зйомки у суді непросто. Наступна проблема у тому, що протокол можна скласти лише за умови наявності у порушника паспорта. Якщо все ж таки, за допомогою поліції, вдається виписати протокол про порушення, то лише суд може обрати міру покарання: або попередження, або штраф. Отож, процедура складна, тривала в часі, малоефективна.
Тому активісти екогуртка зробили висновок: потрібно впливати на свідомість людей шляхом екоосвіти та донесення інформації про небезпеку випалювання сухої рослинності. Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Такий компост буде мати великий вміст поживних речовин і в якості добрива його можна використовувати вже через рік після закладки.
Тому на географічному факультеті поблизу кафедри раціонального використання природних ресурсів і охорони природи (2 поверх, к. 62) учасники екогуртка оформили “екодошку” з інформацією про небезпеку спалювання сухої рослинності не лише з метою інформування , але й для формування активної позиції щодо збереження довкілля та виховання особистої відповідальності за раціональне використання природних ресурсів.
Текст – Ірина Койнова.
