Акція «Вершини українського духу». Зимове сходження на Говерлу.
4 лютого 2016 року делегація
Львівського національного університету імені Івана Франка розпочала акцію «Вершини українського духу», розгорнувши на площі перед Університетом банер із зображеннями Івана Франка та Надії Савченко. 5 лютого представники університетської спільноти підкорили найвищу вершини України – Говерлу.
“Хочемо щоб наш голос був почутий напередодні виголошення вироку Надії Савченко. Ми хочемо щоб вона почула та відчула нашу підтримку із найвищої фізичної точки України. Ми щиро сподіваємося, що у ювілейний рік Франка Надія Савченко повернеться в незалежну Україну,”.
“Щиро дякую усім безпосереднім учасникам (а нас було 17 + чотирилапа брюнетка Фліка) та просто небайдужим спостерігачам зимового сходження на Говерлу. Зізнаюся, що воно було емоційно мінливим та експресивно насиченим.
Зрадлива львівська провесна та багатообіцяюче ранкове карпатське сонце на якусь мить перетворили нас, зазвичай аналітично мислячих «людей науки», на безтурботних та самовпевнених романтиків. Проте, як виявилося, Говерла, стомлена різдвяними святкуваннями та роздратована перманентними потоками паломників, не любить зухвальства, бо крутість гірського схилу та твердість льодової кірки поступово почали повертати кожного з нас (у тому числі й чотирилапу брюнетку Фліку) до серйозного переосмислення ступеня ризику.
Відтак ми зрозуміли, що завоювати гостинність Говерли і не втрапити до новинної стрічки, а потім ще й до сумної статистики Міністерства з надзвичайних ситуацій можна лише завдяки злагодженим командним діям та вмілому перерозподілу сил. Тим більше, коли мета сходження – не банальне бажання вдовольнити особисті амбіції, а прагнення засвідчити на найвищій фізичній вершині України ідею незнищенності національного духу, промовистими маркерами якого є інтелектуальна постать Івана Франка та нескорена сила патріотичного чину Надії Савченко.
Усвідомлення важливості цієї місії та сувора екстремальність непередбачуваних погодних умов мобілізували наші внутрішні ресурси, зокрема розуміння того, що від глибини «продовбаного» в обледенілому панцирі Говерли сліду залежить рівень безпеки і така ж глибина вдячності того, хто йде за тобою. Після підкорення Говерляни (малої Говерли) льодовий опір зимового плаю почав втрачати свою силу і в підсумковий успіх нашої експедиції повірила навіть чотирилапа брюнетка Фліка )) Остаточна перемога у двобої із «темним духом неподоланого сумніву» – Азазелем – продерлася до наших вух через бар’єр шаликів-балаклав-шапок-навушників таким бажаним, гарячим і фантастичним: «ВЕРШИНА!»
Уже на фоні вбраного у льодяний сердак хреста розгорнули банер, на повні груди із портретом кремлівської бранки видали три строфи Франкового «Не пора»…плавно перейшли у тріумфальний пафос національного гімну… скомпонували колективного листа-звернення до Надії Савченко, скріпивши його сімнадцятьома підписами (у брюнетки Фліки підмерзли лапки )) … зачитали повний текст по-доброму наполегливим журналістам в ефірі радіо «Галичина».
Після завершення офіційної частини – короткий фуршет із гарячим чаєм і зимними канапками. Звільнені від «продуктового набору» місця в наплічниках наповнили радістю і гордістю за результат та відповідальністю і тривогою за благополучне подолання украй небезпечного «злазу до низин».
Ще раз дякую усім за максимальну концентрацію духу, виняткову дисциплінованість та нестримне почуття гумору, які були такими ж справжніми, як і веселі кольори гуцульського вишиваного одягу чи сумний звук трембіти.” – Гарасим Я.І.
