Хроніка

1 лютого
Першими на Чорногірський стаціонар прибули аспіранти, пошукувачі та окремі керівники. На їх участь випало найнудніше завдання – підготовка стаціонару для проживання інших учасників школи (пересовування ліжок, миття каструль …).

2 лютого
Перевірено роботу метео- та електро- приладів. Здійснено рекогнестировочний маршрут в урочище Бабина Яма, де планувалося проведення тренінгів.

3 лютого
Аспірантами та пошукачами під керівництвом Анатолія Мельника проведено дослідження зимових станів ландшафтних комплексів на великому трансекті, який розпочинався на КПП Говерлянського лісництва Карпатського національного природного парку (“10 км”) та закінчувався на хребті Козьмеска.
Увечері прибули основні учасники школи – студенти.

4 лютого
Зранку керівники секцій виступили з доповідями:
Анатолій Мельник – “Зимові стани ландшафтів, критерії виділення, класифікація і досвід вивчення”;
Володимир Шушняк – “Зимові прояви географічних процесів”;
Богдана Сенчина – “Біоіндикатори зимових станів ландшафтів”;
Володимир Матвіїв – “Зимові види рекреації і туризму в гірських ландшафтах”.

Обговорення доповідей та дискусія щодо актуальності дослідження зимових станів гірських ландшафтів відбулися за участю гостей школи – співробітників Карпатського національного природного парку –

Пообіді учасники школи вирушили в урочище Бабина Яма.
На маршруті було здійснено кілька зупинок, на яких керівниками тематичних секцій та співробітниками Карпатського національного природного парку було проведено тренінги з методики зимових ландшафтних досліджень.
Учасники школи зупинилися у будиночку в урочищі Бабина Яма. Прослухавши настанови керівників щодо дотримання правил поведінки і техніки безпеки польових досліджень в зимових гірських умовах “школярі” приступили до рекреаційного освоєння урочища.

Увечері відбувся “Чорногірський КВК”. За звання веселих й винахідливих боролося три команди із числа студентів та одна – із викладачів та аспірантів.
“Суворі” судді оцінили “волю до перемоги” команд об’єктивно. Молодших учасників школи нагороджено збірниками про Чорногірський географічний стаціонар.

5 лютого
Родзинкою школи стала навчально-наукова екскурсія на Високогірний біологічний стаціонар “Пожижевська” Інституту екології Карпат НАН України і на сніголавинну станцію “Пожижевська” Держкомгідромету України.

Увечері із доповіддю про глобальні зміни клімату і ландшафти Карпат виступив Богдан Яворський (співавтор доповіді Павло Шубер). Своїми враженнями про перебування на Кавказі та Приполярному Уралі поділився Олексій Токар.

6 лютого
Польові дослідження проводило чотири бригади за такими тематичними напрямками:
– геофізика ландшафту (керівники: Анатолій Мельник, Богдан Яворський, учасники: Павло Бучинський, Христина Гунькало, Оксана Басараб, Христина Бобиляк);
– екологія ландшафту (керівник Богдана Сенчина, учасники: Євген Тиханович, Ярослав Ільчишин, Тарас Гаврилишин, Юрій Шивала);
– екзоморфодинаміка ландшафту (керівник: Володимир Шушняк, учасники: Анна Веселова, Тарас Чушак, Юрій Климчук, Віктор Мік, Ігор Гнатяк, Галина Савка);
– туристично-рекреаційне освоєння ландшафтів (керівники: Володимир Матвіїв, Ірина Койнова, учасники: Олеся Вовкунович, Роман Борковський, Юрій Гаман, Юлія Леськів).

Підведення підсумків роботи школи пройшло у формі жвавої дискусії. Учасників нагороджено сертифікатами про участь у зимовій школі гірського ландшафтознавства.

Неодмінним атрибутом перебування на Чорногірському географічному стаціонарі є Карпатська ватра.