Чорногірський географічний стаціонар

  • Про підрозділ
  • Дослідження
  • Науково-дослідна робота
  • Навчальна робота
  • Співпраця
  • Наукові конференції та семінари
  • Науково-пізнавальні екскурсії та акції

Стаціонар розташований в Українських Карпатах, в гірському масиві Чорногора, у верхів’ї річки Прут, поблизу найвищої вершини України г. Говерла (2061 м). З 1978 р. тут здійснюються стаціонарні і напівстаціонарні дослідження спрямовані на вивчення функціонування та динаміки природних територіальних і аквальних комплексів. Засновник і науковий керівник стаціонару проф . Міллер Г.П. (з 1993 р. проф. Мельник А.В.). З 2000 р. працівниками Лабораторії ландшафтного моніторингу стаціонару проводяться круглодобові режимні інструментальні метеорологічні, гідрологічні і фенологічні спостереження, які сьогодні здійснюють  зав. лаб. Гнатяк І.С., інж. ІІ кат. Проданюк О.Ю. та інж І кат. Карабінюк М.М. За результатами досліджень виконаними на базі стаціонару захищено 3 докторські та 14 кандидатських дисертацій, опубліковано більше 200 наукових праць, у тому числі 21 монографію та 5 навчальних посібників. Стаціонар є базою проведення наукових конференцій, семінарів, польових шкіл-семінарів гірського ландшафтознавства, в т.ч. й міжнародних. Стаціонар є улюбленим місцем навчальних і виробничих практик студентів- географів Львова, України і зарубіжжя та краєзнавчих екскурсій учнівської молоді.

Дослідження

З історії досліджень

Наукова робота у 80-х роках була спрямована на розробку концепції ландшафтних досліджень гірських територій, методики стаціонар­них і напівстаціонарних досліджень та  ландшафтне вивчення лісопатологій.

У 90-х роках наукові пошуки були спрямовані на поглиблене дослідження ґрунтового покриву і верхньої межі лісу в Чорногорі, розробку методики ландшафтної інтерпретації дистанційної інформації, обґрунтування ландшафтних основ організації моніторингу природного середовища та оптимізації природокористування в гірських ландшафтах.
У кінці 90-х років з’ясовано основні закономірності організації ландшафтних фацій та розроблено теоретико-методичні основи еколого-ландшафтознавчих досліджень гірських територій.

З 2001 року розпочато режимні моніторингові спостереження на  метеорологічних майданчиках,  гідропостах і   фенологічних пунктах. У 2005 році на стаціонарі створено наукову Лабораторію ландшафтного моніторингу.

Науково-дослідна робота

Основними формами науково-дослідної роботи для Лабораторії ландшафтного моніторингу є: 1) стаціонарні режимні круглодобові круглорічні фізико-географічні спостереження на обладнаних приладами майданчиках і постах; 2) напівстаціонарні різносезонні спостереження на дослідницьких полігонах та трансектах; 3) експедиційні маршрутні польові дослідження. І. Стаціонарнірежимні круглодобові круглорічні моніторингові спостереження охолюють чотири напрямки: 1.Метеорологічні– спостереження за добовою, сезонною та річною динамікою метеорологічних характеристикі небезпечними атмосферними явищами (буревії, снігопади, затяжні та зливові дощі, грози, град, ожеледиця, паморозь). Спостереження проводяться згідно «Настанов державної гідрометслужби України» у двох фаціях, розміщених на висоті 998 м над рівнем моря.Фації належать до урочища пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Урочище знаходиться у місцевості давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. [photo-gallery id="17140"] Метеопост №1(лучна фація – виположена поверхня з вторинною різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному ґрунті). Моніторингові характеристики:
  • атмосферний тиск;
  • хмарність (загальна хмарність, хмарність нижнього ярусу, види хмарності);
  • тривалість сонячного сяйва;
  • температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
  • температура повітря на висоті 0,5 м;
  • відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
  • температура на поверхні ґрунту (снігу);
  • температура ґрунту у вегетаційний період на глибинах 5см, 10 см, 15 см, 20 см;
  • атмосферні опади (кількість, кислотність);
  • атмосферні явища;
  • висота снігового покриву;
  • запаси води у сніговому покриві.
З 2007 року на метеопості №1 функціонує автоматична метеорологічна станція фірми «Фішер», що фіксує усереднені щосекундні дані кожні 15 хвилин для 12 мікрокліматичних показників:
  • атмосферний тиск;
  • температура повітря на висоті 2 м;
  • відносна вологість повітря на висоті 2 м;
  • температура ґрунту на глибинах 10 см, 20 см, 40 см;
  • атмосферні опади (сума та інтенсивність);
  • сумарна сонячна радіація;
  • вітер (напрям, швидкість, максимальне значення);
Метеопост №2(лісова фація– слабохвиляста дуже полога поверхня з вологою квасеницевою сураменню на бурому гірсько-лісовому сильноскелетному сильнощебенюватому ґрунті). Моніторингові характеристики:
  • температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
  • температура повітря на висоті 0,5 м;
  • відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
  • температура на поверхні ґрунту (снігу);
  • атмосферні опади;
  • атмосферні явища;
  • висота снігового покриву;
  • запаси води у сніговому покриві;
Фіксація ходу температури та вологості повітря на висоті 2 м здійснюєтьсясамописцями (термограф, гігрограф).
  1. Гідрологічні спостереження проводяться за динамікою рівнів і витратами води, тепловим та льодовим режимами в річці Прут і її допливах, а також небезпечними гідрологічними явищами (паводки, повені).
[photo-gallery id="17167"] Гідрологічні спостереження організовані згідно «Настанов державної гідрометслужби України№ на трьох гідропостах:
  • р. Прут (гідропост №1);
  • р. Припір (гідропост №2);
  • р. Форещанка (гідропост №3);
Моніторингові характеристики:
  • рівень води;
  • швидкість течії;
  • температура води;
  • кислотність води;
  • льодовий режим (льодові явища);
Подекаднопроміряються поперечні перерізита визначають витрати води. Даніспостереженьзаносяться у спеціальніжурналитапісляперевіркивводяться в електронний банк даних для збереження і подальшогоаналізу.  
    1. Фенологічніспостереження проводяться заосновними фенофазами (вегетація, цвітіння,плодоношення тощо) домінантних для лісистого середньогір’я рослин трав’яного, чагарникового, чагарничкового та деревного ярусів.На Чорногірському географічному стаціонарі ці спостереження започатковані у 2001році та проводяться на трьох фенопостах:
[photo-gallery id="17174"]
  • фенопост №1 (метеомайданчик №2). Фація виположеної поверхні з різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному грунті. Урочище пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. Види рослин: ялинаєвропейська, малина,  кременабіла,  квасеницязвичайна,  ожикалісова, зеленчук жовтий, анемона дібровна.
  • фенопост №2 (острів у руслі р. Прут навпроти стаціонару). Фація слабозаболоченої поверхні заплави р. Прут з домінуванням вільхи і кремени на бурих гірсько-лісових сильноскелетних неглибоких грунтах. Урочище заплавної поверхні, складеної супіщано-галечниковим алювієм і валунами. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора.Види рослин: вільхасіра,кременабіла,калюжницяболотна, анемона дібровна,гадючникв’язолистий,морква дика.
  • фенопост №3 (схил хребта Озірний). Фація спадистої частини схилу з вологою зірочниково-маренковою субучиною на бурихгірсько-лісових середньощебенистих середньопотужних грунтах. Урочище спадистої частини схилу південно-західної експозиції складеного середньоритмічним пісковиково-глинистим флішем. Висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогіря.Види рослин: бук лісовий,чорниця,зірочник  лісовий,маренказапашна,зубницябульбиста,копитнякєвропейський,пiдмаренниксередній.
 
    1. Геоморфологічнідослідженняпроводяться на дослідних трансектах та ділянках з 2006 р.Стаціонарними методами досліджуються ерозійно-акумулятивна діяльність р. Прут (донна та бічна ерозія), рекреаційна трансформація туристичних шляхів;напівстаціонарними методами – зсувні процеси в долині р. Прут, що часто поєднуються з невеликими осипищами (два дослідні майданчики).
[photo-gallery id="17186"]
  • Дослідження руслових деформацій р. Прут проводиться на восьми поперечних перерізах в околицях ЧГС у весняний та осінній періоди (травень, вересень) та після проходження паводків.
Метою є вивчення сезонних горизонтальних та вертикальних трансформацій і морфометричних характеристик заплавно-руслового комплексу р. Прут, контроль проходження активних руслоформуючих паводків та небезпечного поширення берегової та донної ерозії, що призводить до локальних бокових підмивів дорожнього полотна та динамічних процесів на дорожніх відкосах. Дослідження проводяться методом повторного нівелювання типових поперечних профілів.У травні та вересні на ключових ділянках здійснюється фотофіксація стану русла та заплави р. Прут.
  • Дослідження морфодинаміки стежкових поверхоньпроводиться на чотирьох ключових ділянках (лісовий метеомайданчик ЧГС, Еколого-пізнавальні стежки «Припір – Заросляк» та «Заросляк – г. Говерла», хр. Озірний).
Метою є вивчення змін морфологічних та морфометричних характеристик стежкових поверхонь і ерозійних промивин, сезонної динаміки та спрямованості дигресійних та ерозійно-акумулятивних процесів в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), розробка схем типізації мікрорельєфу та рекомендацій щодо регулювання процесів трансформації рельєфу туристичних маршрутів. Дослідження проводяться методом повторного мікронівелювання типових поперечних та поздовжніх профілів.Антропогенне навантаження розраховується для лісового метеомайданчика ЧГС. У травні та вересні проводиться фотофіксація стану стежкових поверхонь на ділянках спостережень.  
  1. II. Напівстаціонарні різносезонні спостереження
проводяться на трьох дослідницьких полігонах і двох трансектах працівниками лабораторії, викладачами, аспірантами із залученням студентів згідно прийнятої Програми наукових досліджень. [photo-gallery id="17199"] III.Експедиційні маршрутні польові дослідження проводяться науковими співробітниками, аспірантами, пошукувачами та студентами географічного факультету й інших факультетів ЛНУ імені Івана Франка, а також інших вузів України та закордону згідно Договорів про співпрацю. Дослідження відбуваються в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), гірському масиві Чорногора та інших гірських масивах шляхом одно- та кількаденних експедиційних маршрутів. [photo-gallery id="17212"]   За результатами експедиційних, напівстаціонарних і стаціонарних досліджень виконуються кандидатські та докторські дисертації аспірантами, пошукувачами і докторантами (захищено 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій), а також курсові, дипломні та магістерські роботи студентами (близько 10 щороку). Отримані результати висвітлені в численних наукових працях (понад 350), в тому числі в 6-ти монографіях і в 5-ти навчальних посібниках.

Навчальна робота

Викладачі географічного факультету та працівники Лабораторії ландшафтного моніторингу забезпечують проведення навчальних практик студентів денного та заочного навчання (I –III курс), виробничих практик студентівIII–IV курсів і магістерських практик студентівгеографічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Традиційно на базі Чорногірського географічного стаціонару проводяться ландшафтний, гідрологічний, мікрокліматичний, гірський розділи комплексної навчальної фізико-економіко-географічної практики студентів II курсу стаціонарної форми навчання, гідро-кліматичний та ґрунтовий розділи студентів III курсу заочної форми навчання, комплексна ландшафтно-екологічна практика студентівIII курсу напряму екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування (екологічний і ландшафтний розділи), навчальна краєзнавча практика студентів Iкурсу кафедри туризму. Ландшафтна практика – здобуття навиків в організації і проведенні польових ландшафтних досліджень; оволодіння методикою ландшафтного картографування. Гідрологічна практика – отримання навиків з проведення гідрометричних робіт, опрацювання зібраного матеріалу, складання гідрологічних характеристик рік і їх басейнів. Мікрокліматична практика – здобуття навиків метеорологічних спостережень, вивчення динаміки метеорологічних характеристик і просторової диференціації топокліматів. Комплексна гірська маршрутна практика – ознайомлення з закономірностями ландшафтної диференціації в горах, з типовими і унікальними природними територіальними комплексами ландшафту Чорногора, набуття навиків організації та проведення багатоденних пішохідних маршрутних досліджень. Виробнича практика– набуття навиків стаціонарних фізико-географічних спостережень та проведення власних досліджень спрямованих на вивчення властивостей гірських природних комплексів з метою вирішення актуальних загальнонаукових чи прикладних завдань. Окрім студентів ЛНУ імені Івана Франка, на Чорногірському географічному стаціонарі також проходять практику та проводять наукові дослідження студенти вищих навчальних закладів України та зарубіжжя. Щорічно проводяться обмінні практики з Університетом Марії Кюрі–Склодовської, відбуваються спільні наукові дослідження в рамках проходження магістерської практики студентів Університету міста Вроцлав. Загалом, на базі Чорногірського географічного стаціонару закріплюють теоретичні знання та набувають практичних навичок щорічно понад 250 студентів. Для прикладу: за 2008 – 2012 роки практику на ЧГС пройшло 1011 студентів географічного факультету.

Співпраця

З метою координації наукових досліджень гірських геосистем Українських Карпат виконуються Договори про науково-технічне співробітництво між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Карпатським національним природним парком на спільне виконання науково-дослідних робіт по проблемі «Моніторинг природних геосистем Карпатського національного природного парку (в межах Чорногори)» та Угода про творчу співпрацю між Інститутом екології Карпат НАН України та Львівським національним університетом імені Івана Франка за напрямом «Збереження і раціональне використання ландшафтного й біотичного різноманіття верхів’я басейну Прута». Налагоджено плідні звязки з Карпатською селестоковою станцією та Сніголавинною станцією Пожижевська. Чорногірський географічний стаціонар є базою для проведення спільних наукових дослідженьнауковців інших факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка,Київського національного університету імені Т. Шевченка, Харківського національного університету імені В. Каразіна, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника,Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, Уманського національного університету садівництва, Таврійського національного університету імені І. Вернадського, Інституту географії НАН України, Державного природознавчого музею НАН України,Верховинського музею «Гуцульщина», НПП «Гуцульщина» (м. Косів),а також іноземних студентів та науковців за програмою договорів міжнародного співробітництва Львівського національного університету імені Івана Франка з вищими навчальними закладами Польщі, Німеччини, Австрії, Швеції, Латвії, Білорусії та ін. [photo-gallery id="17315"]

Наукові конференції та семінари

Щорічно, на території Чорногірського географічного стаціонару відбуваються 2 – 3 конференції та наукові семінари, зимова та літні школи гірського ландшафтознавства, в яких працівники лабораторії ландшафтного моніторингу беруть активну участь. Важливим кроком на шляху впровадження результатів досліджень ЧГС стали регіональна науково-практична конференція “Природні комплекси й екосистеми верхів’я річки Прут: функціонування, моніторинг, охорона” та міжнародна наукова конференція «Ландшафтознавство: стан, проблеми,перспективи» результати яких мають важливе значення для збереження природних геосистем Чорногори і Українських Карпат, в цілому. [photo-gallery id="22772"] Починаючи з 2010 року, щорічно проводяться Зимова та Літні польові школи-семінари гірського ландшафтознавства«Дослідження станів гірських ландшафтів» вагомим здобутком яких є видання наукового збірника «Проблеми гірського ландшафтознавства». [photo-gallery id="22778"] [photo-gallery id="22789"] Проводяться Міжвідомчий науковий семінар "Проблеми збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Українських Карпат" та науковий семінар «Ландшафтні передумови розвитку рекреації в Українських Карпатах». [photo-gallery id="22801"] Традиційними стали міжнародні семінари “Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат” кафедри геоморфології та палеогеографії географічного факультету та семінари факультету електроніки ЛНУ ім. Івана Франка “Використання інформаційних технологій в екологічних дослідженнях заповідних територій”; міжнародні конференції «Фізичні методи в екології, біології та медицині»та «Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід». [photo-gallery id="22806"] Студентам–географам вдалося згуртувати довкола себе та провести на Чорногірському географічному стаціонаріIтаII Всеукраїнський географічний конгрес, низку міжнародних семінарів-хайкінгів UkrainianCarpathians, організованих Львівським осередком європейської асоціації студентів-географів і молодих географів (EGEALviv). [photo-gallery id="17329"]

Науково-пізнавальні екскурсії та акції

Метоюпроведення науково-пізнавальних екскурсій для учасників конференцій, учнів шкіл та студентів є не лише ознайомлення з навчально-науковою роботою стаціонару та природними територіальними комплексами ландшафту Чорногора, а й залучення молоді до формування екорієнтованого світогляду та зацікавлення науками про Землю. На базі стаціонару за участю викладачів та студентів факультету проводяться Екологічні акціі „Чисті Карпати – Чиста Україна”, низка національно-патріотичних заходів (зимові сходження на г. Говерла, встановлення національного прапору на усіх двохтисячниках Чорногори), мандрівки учасників наукового гуртка «Активний туризм». [photo-gallery id="17374"]