Чорногірський географічний стаціонар

  • Про підрозділ
  • Науково-дослідна робота
  • Навчальна робота
  • Співпраця
  • Наукові конференції та семінари
  • Науково-пізнавальні екскурсії та акції

Заснований у 1978 році професором Г.П. Міллером. Розміщений у Карпатах (масив Чорногора) у верхів’ї річки Прут (Карпатський національний природний парк), на віддалі 17 кілометрів від смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
Призначення стаціонару – проведення наукових досліджень, навчальних і виробничих практик студентів, наукових конференцій, семінарів, польових шкіл та ін. Наукове керівництво та організацію науково-дослідної і навчальної роботи на стаціонарі здійснює кафедра фізичної географії.

На стаціонарі проводять ландшафтно-моніторингові дослідження, режимні метеорологічні, гідрологічні і фенологічні спостереження. Вивчають геофізичні і геохімічні властивості та просторово-часову організанізацію природних комплексів крутосхилого лісистого середньогір’я, давньольодовикового субальпійського і пенепленізованого полонинського високогір’їв.
За результатами досліджень на ЧГС захищено 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій, опубліковано 6 монографій і 5 навчальних посібників.

На стаціонарі відбуваються ландшафтна, гідрологічна, мікрокліматична та комплексна гірська та інші навчальні практики студентів 2-го курсу, виробничі практики студентів 3-6-го курсів, а також практики студентів інших вузів України та з-за кордону.

Щорічно тут проходять міжнародні наукові конференції, семінари, польові школи, проводяться навчально-пізнавальні екскурсії та акції.

На стаціонарі реалізується співпраця з Інститутом екології Карпат та Інститутом географії НАН України, природоохоронними установами Карпатського регіону, а також університетами України, Польщі, Австрії, Латвії, Білорусії та інших країн.

Чорногірський географічний стаціонар  (https://data.lter-europe.net/deims/site/lter_eu_ua_005) Львівського національного університету імені Івана Франка включений у Глобальний каталог екологічних дослідницьких об’єктів DEIMS-SDR. Вона включає в першу чергу інформацію про всі об’єкти LTER (мережа довготермінових досліджень екосистем у Європі, що охоплює національні мережі стаціонарів та дослідницьких станцій країн Європи https://data.lter-europe.net/deims/.) і на земній кулі в цілому та забезпечує надання цієї інформації науці, політиці та широкій громадськості.

Науково-дослідна робота

Основними формами науково-дослідної роботи для Лабораторії ландшафтного моніторингу є:

1) стаціонарні режимні круглодобові круглорічні фізико-географічні спостереження на обладнаних приладами майданчиках і постах;

2) напівстаціонарні різносезонні спостереження на дослідницьких полігонах та трансектах;

3) експедиційні маршрутні польові дослідження.

І. Стаціонарні режимні круглодобові круглорічні моніторингові спостереження охоплюють чотири напрямки:

1.Метеорологічні – спостереження за добовою, сезонною та річною динамікою метеорологічних характеристик і небезпечними атмосферними явищами (буревії, снігопади, затяжні та зливові дощі, грози, град, ожеледиця, паморозь). Спостереження проводяться згідно «Настанов державної гідрометслужби України» у двох фаціях, розміщених на висоті 998 м над рівнем моря. Фації належать до урочища пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Урочище знаходиться у місцевості давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора.

Метеопост №1 (лучна фація – виположена поверхня з вторинною різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному ґрунті).

Моніторингові характеристики:

атмосферний тиск;
хмарність (загальна хмарність, хмарність нижнього ярусу, види хмарності);
тривалість сонячного сяйва;
температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
температура повітря на висоті 0,5 м;
відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
температура на поверхні ґрунту (снігу);
температура ґрунту у вегетаційний період на глибинах 5см, 10 см, 15 см, 20 см;
атмосферні опади (кількість, кислотність);
атмосферні явища;
висота снігового покриву;
запаси води у сніговому покриві.
З 2007 року на метеопості №1 функціонує автоматична метеорологічна станція фірми «Фішер», що фіксує усереднені щосекундні дані кожні 15 хвилин для 12 мікрокліматичних показників:

атмосферний тиск;
температура повітря на висоті 2 м;
відносна вологість повітря на висоті 2 м;
температура ґрунту на глибинах 10 см, 20 см, 40 см;
атмосферні опади (сума та інтенсивність);
сумарна сонячна радіація;
вітер (напрям, швидкість, максимальне значення);
Метеопост №2 (лісова фація– слабохвиляста дуже полога поверхня з вологою квасеницевою сураменню на бурому гірсько-лісовому сильноскелетному сильнощебенюватому ґрунті).

Моніторингові характеристики:

температура повітря на висоті 2 м (строкова, максимальна, мінімальна);
температура повітря на висоті 0,5 м;
відносна вологість повітря на висоті 2 м та 0,5 м;
температура на поверхні ґрунту (снігу);
атмосферні опади;
атмосферні явища;
висота снігового покриву;
запаси води у сніговому покриві;
Фіксація ходу температури та вологості повітря на висоті 2 м здійснюється самописцями (термограф, гігрограф).

Гідрологічні спостереження проводяться за динамікою рівнів і витратами води, тепловим та льодовим режимами в річці Прут і її допливах, а також небезпечними гідрологічними явищами (паводки, повені).

Гідрологічні спостереження організовані згідно «Настанов державної гідрометслужби України № на трьох гідропостах:

р. Прут (гідропост №1);
р. Припір (гідропост №2);
р. Форещанка (гідропост №3);
Моніторингові характеристики:

рівень води;
швидкість течії;
температура води;
кислотність води;
льодовий режим (льодові явища);
Подекадно проміряються поперечні перерізи та визначають витрати води.

Дані спостережень заносяться у спеціальні журнали та після перевірки вводяться в електронний банк даних для збереження і подальшого аналізу.

Фенологічні спостереження проводяться за основними фенофазами (вегетація, цвітіння,плодоношення тощо) домінантних для лісистого середньогір’я рослин трав’яного, чагарникового, чагарничкового та деревного ярусів. На Чорногірському географічному стаціонарі ці спостереження започатковані у 2001 році та проводяться на трьох фенопостах:

фенопост №1 (метеомайданчик №2). Фація виположеної поверхні з різнотравно-злаковою рослинністю на дерново-буроземному грунті. Урочище пологої слабохвилястої надзаплавної поверхні, виробленої у флювіогляціальному конусі винесення, складеному суглинисто-валунною мореною. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. Види рослин: ялина європейська, малина,  кремена біла,  квасениця звичайна,  ожика лісова, зеленчук  жовтий, анемона дібровна.
фенопост №2 (острів у руслі р. Прут навпроти стаціонару). Фація слабозаболоченої поверхні заплави р. Прут з домінуванням вільхи і кремени на бурих гірсько-лісових сильноскелетних неглибоких грунтах. Урочище заплавної поверхні, складеної супіщано-галечниковим алювієм і валунами. Місцевість давньольодовиково-акумулятивного лісистого середньогіря північно-східного сектору ландшафту Чорногора. Види рослин: вільха сіра,кремена біла,калюжниця болотна, анемона дібровна, гадючник в’язолистий, морква дика.
фенопост №3 (схил хребта Озірний). Фація спадистої частини схилу з вологою зірочниково-маренковою субучиною на бурих гірсько-лісових середньощебенистих середньопотужних грунтах. Урочище спадистої частини схилу південно-західної експозиції складеного середньоритмічним пісковиково-глинистим флішем. Висотна місцевість крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогіря. Види рослин: бук лісовий, чорниця, зірочник   лісовий, маренка запашна, зубниця бульбиста, копитняк європейський, пiдмаренник середній.

Геоморфологічні дослідження проводяться на дослідних трансектах та ділянках з 2006 р.Стаціонарними методами досліджуються ерозійно-акумулятивна діяльність р. Прут (донна та бічна ерозія), рекреаційна трансформація туристичних шляхів; напівстаціонарними методами – зсувні процеси в долині р. Прут, що часто поєднуються з невеликими осипищами (два дослідні майданчики).

Дослідження руслових деформацій р. Прут проводиться на восьми поперечних перерізах в околицях ЧГС у весняний та осінній періоди (травень, вересень) та після проходження паводків.
Метою є вивчення сезонних горизонтальних та вертикальних трансформацій і морфометричних характеристик заплавно-руслового комплексу р. Прут, контроль проходження активних руслоформуючих паводків та небезпечного поширення берегової та донної ерозії, що призводить до локальних бокових підмивів дорожнього полотна та динамічних процесів на дорожніх відкосах. Дослідження проводяться методом повторного нівелювання типових поперечних профілів. У травні та вересні на ключових ділянках здійснюється фотофіксація стану русла та заплави р. Прут.

Дослідження морфодинаміки стежкових поверхонь проводиться на чотирьох ключових ділянках (лісовий метеомайданчик ЧГС, Еколого-пізнавальні стежки «Припір – Заросляк» та «Заросляк – г. Говерла», хр. Озірний).
Метою є вивчення змін морфологічних та морфометричних характеристик стежкових поверхонь і ерозійних промивин, сезонної динаміки та спрямованості дигресійних та ерозійно-акумулятивних процесів в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), розробка схем типізації мікрорельєфу та рекомендацій щодо регулювання процесів трансформації рельєфу туристичних маршрутів. Дослідження проводяться методом повторного мікронівелювання типових поперечних та поздовжніх профілів. Антропогенне навантаження розраховується для лісового метеомайданчика ЧГС. У травні та вересні проводиться фотофіксація стану стежкових поверхонь на ділянках спостережень.

II. Напівстаціонарні різносезонні спостереження
проводяться на трьох дослідницьких полігонах і двох трансектах працівниками лабораторії, викладачами, аспірантами із залученням студентів згідно прийнятої Програми наукових досліджень.


III.Експедиційні маршрутні польові дослідження

проводяться науковими співробітниками, аспірантами, пошукувачами та студентами географічного факультету й інших факультетів ЛНУ імені Івана Франка, а також інших вузів України та закордону згідно Договорів про співпрацю. Дослідження відбуваються в околицях Чорногірського географічного стаціонару (ЧГС), гірському масиві Чорногора та інших гірських масивах шляхом одно- та кількаденних експедиційних маршрутів.

За результатами експедиційних, напівстаціонарних і стаціонарних досліджень виконуються кандидатські та докторські дисертації аспірантами, пошукувачами і докторантами (захищено 3 докторські та 6 кандидатських дисертацій), а також курсові, дипломні та магістерські роботи студентами (близько 10 щороку). Отримані результати висвітлені в численних наукових працях (понад 350), в тому числі в 6-ти монографіях і в 5-ти навчальних посібниках.

Навчальна робота

Викладачі географічного факультету та працівники Лабораторії ландшафтного моніторингу забезпечують проведення навчальних практик студентів денного та заочного навчання (I –III курс), виробничих практик студентів III–IV курсів і магістерських практик студентів географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Традиційно на базі Чорногірського географічного стаціонару проводяться ландшафтний, гідрологічний, мікрокліматичний, гірський розділи комплексної навчальної фізико-економіко-географічної практики студентів II курсу стаціонарної форми навчання, гідро-кліматичний та ґрунтовий розділи студентів III курсу заочної форми навчання, комплексна ландшафтно-екологічна практика студентів III курсу напряму екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування (екологічний і ландшафтний розділи), навчальна краєзнавча практика студентів I курсу кафедри туризму.

Ландшафтна практика – здобуття навиків в організації і проведенні польових ландшафтних досліджень; оволодіння методикою ландшафтного картографування.

Гідрологічна практика – отримання навиків з проведення гідрометричних робіт, опрацювання зібраного матеріалу, складання гідрологічних характеристик рік і їх басейнів.

Мікрокліматична практика – здобуття навиків метеорологічних спостережень, вивчення динаміки метеорологічних характеристик і просторової диференціації топокліматів.

Комплексна гірська маршрутна практика – ознайомлення з закономірностями ландшафтної диференціації в горах, з типовими і унікальними природними територіальними комплексами ландшафту Чорногора, набуття навиків організації та проведення багатоденних пішохідних маршрутних досліджень.

Виробнича практика– набуття навиків стаціонарних фізико-географічних спостережень та проведення власних досліджень спрямованих на вивчення властивостей гірських природних комплексів з метою вирішення актуальних загальнонаукових чи прикладних завдань.

Окрім студентів ЛНУ імені Івана Франка, на Чорногірському географічному стаціонарі також проходять практику та проводять наукові дослідження студенти вищих навчальних закладів України та зарубіжжя. Щорічно проводяться обмінні практики з Університетом Марії Кюрі–Склодовської, відбуваються спільні наукові дослідження в рамках проходження магістерської практики студентів Університету міста Вроцлав.

Загалом, на базі Чорногірського географічного стаціонару закріплюють теоретичні знання та набувають практичних навичок щорічно понад 250 студентів. Для прикладу: за 2008 – 2012 роки практику на ЧГС пройшло 1011 студентів географічного факультету.

Співпраця

З метою координації наукових досліджень гірських геосистем Українських Карпат виконуються Договори про науково-технічне співробітництво між Львівським національним університетом імені Івана Франка та Карпатським національним природним парком на спільне виконання науково-дослідних робіт по проблемі «Моніторинг природних геосистем Карпатського національного природного парку (в межах Чорногори)» та Угода про творчу співпрацю між Інститутом екології Карпат НАН України та Львівським національним університетом імені Івана Франка за напрямом «Збереження і раціональне використання ландшафтного й біотичного різноманіття верхів’я басейну Прута».


Налагоджено плідні звязки з Карпатською селестоковою станцією та Сніголавинною станцією Пожижевська.


Чорногірський географічний стаціонар є базою для проведення спільних наукових досліджень науковців інших факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Т. Шевченка, Харківського національного університету імені В. Каразіна, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне), Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Вінницького державного педагогічного університету імені М.Коцюбинського, Уманського національного університету садівництва, Таврійського національного університету імені І. Вернадського, Інституту географії НАН України, Державного природознавчого музею НАН України, Верховинського музею «Гуцульщина», НПП «Гуцульщина» (м. Косів), а також іноземних студентів та науковців за програмою договорів міжнародного співробітництва Львівського національного університету імені Івана Франка з вищими навчальними закладами Польщі, Німеччини, Австрії, Швеції, Латвії, Білорусії та ін.

Наукові конференції та семінари

Щорічно, на території Чорногірського географічного стаціонару відбуваються 2 – 3 конференції та наукові семінари, зимова та літні школи гірського ландшафтознавства, в яких працівники лабораторії ландшафтного моніторингу беруть активну участь.


Важливим кроком на шляху впровадження результатів досліджень ЧГС стали регіональна науково-практична конференція “Природні комплекси й екосистеми верхів’я річки Прут: функціонування, моніторинг, охорона” та міжнародна наукова конференція «Ландшафтознавство: стан, проблеми, перспективи» результати яких мають важливе значення для збереження природних геосистем Чорногори і Українських Карпат, в цілому.
Починаючи з 2010 року, щорічно проводяться Зимова та Літні польові школи-семінари гірського ландшафтознавства «Дослідження станів гірських ландшафтів» вагомим здобутком яких є видання наукового збірника «Проблеми гірського ландшафтознавства».


Проводяться Міжвідомчий науковий семінар “Проблеми збереження ландшафтного і біологічного різноманіття Українських Карпат” та науковий семінар «Ландшафтні передумови розвитку рекреації в Українських Карпатах».


Традиційними стали міжнародні семінари “Проблеми геоморфології і палеогеографії Українських Карпат” кафедри геоморфології та палеогеографії географічного факультету та семінари факультету електроніки ЛНУ ім. Івана Франка “Використання інформаційних технологій в екологічних дослідженнях заповідних територій”; міжнародні конференції «Фізичні методи в екології, біології та медицині»та «Географія, економіка і туризм: національний та міжнародний досвід».


Студентам–географам вдалося згуртувати довкола себе та провести на Чорногірському географічному стаціонарі I та II Всеукраїнський географічний конгрес, низку міжнародних семінарів-хайкінгів Ukrainian Carpathians, організованих Львівським осередком європейської асоціації студентів-географів і молодих географів (EGEALviv).

Науково-пізнавальні екскурсії та акції

Метою проведення науково-пізнавальних екскурсій для учасників конференцій, учнів шкіл та студентів є не лише ознайомлення з навчально-науковою роботою стаціонару та природними територіальними комплексами ландшафту Чорногора, а й залучення молоді до формування екорієнтованого світогляду та зацікавлення науками про Землю.
На базі стаціонару за участю викладачів та студентів факультету проводяться Екологічні акціі „Чисті Карпати – Чиста Україна”, низка національно-патріотичних заходів (зимові сходження на г. Говерла, встановлення національного прапору на усіх двохтисячниках Чорногори), мандрівки учасників наукового гуртка «Активний туризм».