Опис курсу

Мета: «Економіко- і політико-географічна глобалістика», як нова міждисциплінарна наука, яка виникла на стику глобалістики, політології, економіки й суспільної географії, вивчає просторові аспекти гетерогенності суспільного глобального простору як цілісності, зумовлені процесами глобалізації та загострення глобальних проблем. Отже ця навчальна дисципліна займає важливе місце у структурі навчальних дисциплін студентів-географів.
Завдання: ознайомити студентів із питаннями, що стосуються об’єкта, предмета, особливостей історичного розвитку та головних наукових положень економіко- і політико географічної глобалістики; визначити геопросторові особливості протікання базових глобальних процесів: демократизації, мілітаризації, політичної глобалізації, державотворення та формування наднаціональних інституційних утворень; вивчити методики обчислення індексів: миру, політичної глобалізації, демократизації, протестного; висвітлити сучасні процеси та тенденції політико-географічної глобалістики у світі загалом та за окремими макрорегіонами зокрема, а також їхній вплив на політичні та соціально-економічні процеси в Україні.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:
знати:

• трактування категорій економіко-географічна і політико-географічної глобалістики: глобалістика, геоглобалістика, глобалізація, політична глобалізація, глобалізм, глобальне моделювання, глобальне політичне моделювання, глобальні проблеми, геопросторова організація політико-географічних процесів тощо;
• предметне поле дослідження економіко-географічної та політико-географічної глобалістики та особливості історичних етапів її розвитку, концептуальні напрями глобалістики, світові центри політико-географічних досліджень та провідних вченихглобалістів сьогодення;
• показники наявності та відсутності миру та методику кількісної оцінки миру, країни світу, які відмовилися від військових сил, індикатори схильності країн до розпаду, наслідки збройних конфліктів та географічні закономірності поширення збройних конфліктів на початку ХХІ ст.;
• особливості геопросторової організації країн за тенденціями змін політичного режиму на початку ХХІ ст. та статус політичного режиму регіональних держав; засади й теоретичні положення концепції сталого розвитку та можливості її використання для формування інституційної структури світу в ХХІ ст.;
  вміти:
• пояснювати предметну сферу дослідження політико-географічної глобалістики, а також її складових дисциплін;
• аналізувати економіко і політико-географічні глобалізаційні явища та процеси з використанням конкретно-наукових методів: картографічного, індексного, просторового аналізу;
• прогнозувати зміни в політико-територіальній організації країн світу в ХХІ ст.;
• аналізувати роль ООН та регіональних об’єднань у становленні нового світового порядку;
• прогнозувати зміну в розвитку миролюбності країн на коротко-, середньо- та довгострокову перспективу у ХХІ ст. та аналізувати причини відмови країн світу від регулярної армії та воєнізованих формувань;
• прогнозувати зміни в розвитку збройних конфліктів в ХХІ ст. та розвитку терористичної діяльності, робити висновки про тенденції демократизації на всіх просторових рівнях;
• моделювати зміни світового інституційного устрою за умов впровадження «Концепції сталого розвитку» та «Цілей розвитку тисячоліття»;
• описувати тенденції економіко- і політико-географічної глобалістики на рівні макрорегіонів чи окремих регіональних держав; орієнтуватися в потоці політико-географічно глобалістичної інформації.